Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пімсти смерть великих лицарів

Богдан Хмельницький

?

Дендропарк “Софіївка”

Його будівництво розпочато в 1796 р. на замовлення польського магнати С. Щенсни-Потоцького бельгійським інженером Л. Метцелем і садівниками-декораторами Зарембою та Фаре.

Парк розкинувся на мальовничих схилах р. Кам’янки на території площею 150 га в північній частині Умані. Влітку 1800 р. відбулося урочисте відкриття парку, названого “Софіївкою” на честь дружини Потоцького Софії. На той час було створено Великий водоспад із залізним містком, Амстердамський шлюз, Верхній і Нижній ставки, підземну річку Стікс, вирубано Громовий грот, споруджено грот Венери з водоспадом; басейн рибки; джерело Вужі та ін. У 1831 р. парк було перейменовано на Царицин сад.

У 1836-1859 pp. парк перебував у віданні Управління військових поселень. У цей період в його будівництві брали участь російські архітектори І. Макутін (головний архітектор Умані) та академік архітектури А.І. Штакеншнейдер, які надали парку завершеного декоративного вигляду.

У 1859 р. парк перейшов у відання Головного училища садівництва.

У 1889-1890 pp. професор В. В. Шашкевич, який завідував “Софіївкою” створив у північно-східній частині парку на площі близько 2 га Арборетум або Англійський парк.

У 1929 р. парку надано статус державного заповідника.

Великих пошкоджень “Софіївці” завдали гітлерівські окупанти.

Після визволення міста парк було відроджено та передано у відання Академії наук України.

Значний обсяг реставраційних робіт проведено у парку в 1966-1972 pp., 1980 p. та в середині 1990-х pp.

Неповторність декоративного вигляду парку створюється майстерним використанням в його композиціях особливостей рельєфу з виходом гранітів і влаштуванням своєрідних гідротехнічних споруд – штучних ставків, водоспадів, каналів.

На території парку виділено 5 архітектурно-планувальних зон.

Перша зона включає головну алею від входу до павільйону Флори та прилеглі до неї схили.

Головній алеї передує вхідна брама. Головний вхід являє собою дві круглі в плані муровані сторожові вежі, оформлені з обох сторін центральної осі двоколонними портиками та увінчані карнизами з медальйонами. Вежі з’єднано чавунною огорожею різьбленого малюнку, в її центрі між двома гранітними пілонами з декоративними вазами розміщено браму.

Головна алея вигнута в плані, обсаджена кінським каштаном. З неї відкриваються мальовничі краєвиди на кам’янисте русло р. Кам’янки.

Павільйон Флори замикає перспективу головної алеї парку. Споруда цегляна, овальна у плані являє собою композицію з двох напівкруглих відкритих приміщень, об’єднаних двома портиками, увінчаними трикутними фронтонами. В оформленні застосовано тосканський ордер.

Витонченість павільйону підкреслює фриз, декорований ліпним орнаментом.

Друга зона – центральна частина парку навколо Нижнього ставка, на берегах якого влаштовано на різних рівнях оглядові майданчики, тераси, алеї. З них відкриваються краєвиди на дзеркальну поверхню водойми та великий фонтан “Змія”, розташований в її центрі.

Третя зона розташована між Нижнім і Верхнім ставками і являє собою замкнутий простір з Єлисейськими полями в центрі, що перетинають покручене русло р. Кам’янки.

Ділянка насичена спорудами малих архітектурних форм. Серед них – Громовий (левовий) грот, грот Венери, Крітський лабіринт, Долина гігантів, каскад “Три сльози”, Малий каскад. Всі вони – чудові зразки декоративної паркової архітектури.

Четверта зона включає ділянку Англійського парку з партерним амфітеатром. Англійський парк являє собою ландшафтно вирішений дендрарій, де зібрано велику кількість екзотичних рослин. Партерний амфітеатр розташовано на крутій частині рельєфу, з його терас відкриваються широкі паркові пейзажі.

П’ята зона зберігає природний пейзаж, характерний для Центральної України. Широкі панорами відкриваються навколо Верхнього ставка площею близько 10 га зі штучним островом. На ньому споруджено Рожевий павільйон – цегляний, восьмикутний у плані, двоярусний. Його головний вхід акцентовано двоколонним портиком іонічного ордера.

Павільйон пофарбовано в рожевий колір, деталі та декоративні елементи виділено білим. У зоні знаходиться також оригінальна споруда – Амстердамський шлюз, розміщений за дамбою біля Верхнього ставка. Це дерев’яний канал, яким можна потрапити човном з Мертвого озера до р. Стікс – підземної галереї довжиною 224 м.

Крім того в парку виділено такі зони: Дубинка з Китайською альтанкою; Мала Швейцарія; Грибок і Звіринець.

Парк в основному засаджено місцевими породами дерев: дубом, грабом, ясенем, гостролистим і польовим кленом, липою, явором, дикою грушею, вербою та ін. В окремих композиційно важливих місцях вони доповнюються групами екзотичних дерев і чагарників. Загалом рослинність у парковому ансамблі є фоном для архітектурних споруд і скульптур або огорожею водойм – композиційних домінант парку.

Чотири ставки, що живлять р. Кам’янку, підземну річку Стікс, Великий водоспад, Мертве озеро, каскад Венери, каскад “Три сльози”, фонтан “Змія” та ряд інших водних об’єктів, становлять єдину оригінальну за інженерним вирішенням водну систему, що чудово вписується в довкілля.

Для створення архітектурного ансамблю парку широко застосовувався природний камінь. З величезних гранітних брил вагою до 50-60 т складено унікальні декоративні композиції: Долина гігантів, гроти “Локетек”, Громовий, “Горішок”, Крітський Лабіринт та ін. Парк має численні скульптурні роботи кращих майстрів того часу, зокрема статуї Євріпіда, Аполлона Флорентійського, Венери-купальниці, Паріса, Меркурія, погруддя Аристотеля, Платона, Сократа, Гомера. Завдяки художній довершеності та гармонійному поєднанню в єдиному ансамблі зелених насаджень, рельєфу, водних об’єктів, архітектурних споруд і скульптур “Софіївка” є визначним твором садово-паркового мистецтва романтичного стилю.