Будинок з історією (вул. Берчені, 82)

Іван Хланта

Будинок, 1925, в якому жив і працював Томчаній М.І. (іст.). Вул. М. Берчені, 82. На червоній лінії забудови вулиці в історичній частині міста. Одноповерховий, цегляний, на кам’яному фундаменті. Загальна площа – 89 кв.м., житлова – 50 кв.м.

Томчаній Михайло Іванович [псевдо. М. Нижнянський] (16.07.1914, с. Горяни (нині передмістя м.Ужгород) – 19.01.1975, м. Ужгород) – український письменник. Народився в селянській родині. Після закінчення Ужгородської горожанської школи, у 1932-36 навчався у Мукачівській торговельній академії. Служив у чехословацькій армії 1936-38, працював угорським поштовим службовцем 1939-45, а після війни – журналістом обласної газети та в системі кінопрокату Ужгорода. З 1950 член Спілки письменників УРСР. Перші художні твори надрукував у 1937 в альманасі «Тиса». Окремими виданнями вийшли прозові збірки «Шовкова трава» (1950),39 «Закарпатські оповідання» (1963), «Скарби» (1954), «Оповідання» (1955), «Терезка» (1957), «Школа під дубом» (1958), «Готель «Солома» (1960), «На кордоні» (1962) та ін.

Великий резонанс здобули романи «Жменяки», «Тихе містечко» (1959), «Брати» (1972), що склали трилогію «Жменяки» (1964-1972). «Жменяки» вийшли у перекладі російською, латиською, угорською мовами, одержали сценічне відображення. Переклав українською мовою твори угорських письменників. У 1960 нагороджений орденом «Знак Пошани» і Почесною грамотою Президії Верховної Ради України. Помер в Ужгороді, похований на кладовищі Кальварія. На фасадній стіні його будинку в 1979 встановлена меморіальна дошка з барельєфом письменника та написом, скульпт. І. Гарапко.

Джерела і література

Українська Радянська Енциклопедія. – Т.14. – Київ, 1963. – С.471; Хланта І.В. Літературне Закарпаття у ХХ ст. – Біобібліографічний покажчик. – Ужгород: Закарпаття, 1996. – Ужгород, 1996. – С.695-703; Ходанич П. Закарпатське оповідання ХХ століття. – Ужгород, 2002. – С.433.

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 38 – 39.