2017 р. Звід пам’яток України
Наталія Сліпченко
Горянська ротонда Покрови Пр. Богородиці, 12 – 14 ст. (іст., архіт.) Горяни (мкр. Ужгорода), пр. Музейний. На пагорбі останніх південних відрогів Карпат.
Первісно як храм св. Анни горянська ротонда була філією Ужгородського римокатолицького храму св. Георгія і вірників обслуговували духовні отці-монахи єзуїтського чину. У 1773, з ліквідацією Папою Климентом 14-м єзуїтського ордену, вся їх маєтність, у т. ч. і ц-ва св. Анни, перейшла у володіння Мукачівської греко-католицької єпархії. У 1949 радянська влада передала храм новоствореній православній громаді села. Та 1959 під час бурі блискавиця вдарила у вежу храму і ця трагедія з людськими жертвами дала привід його зачинити.
У 1960-х рр. храм був перетворений на філіал Закарпатського художнього музею. У 1960 – 1962 рр. реставраторами лабораторії Інституту будівельного виробництва Держбуду УРСР М. Кресальним, О. Плющ, О. Ерко проводилась реставрація фресок, внаслідок чого частина розписів була вивільнена з-під набілів. У 1989 на замурованому вході в ротонду була виявлена дуже пошкоджена фреска із зображенням Ісуса Христа, виконана, мабуть, при оновленні нави. У 1993 храм передали греко-католицькій громаді.
Складається з двох частин – ротонди, яка стала апсидою церкви у 15 ст. та прямокутної готичної зальної базиліки. Площа – 153, 2 м2. Найбільш давньою і цінною, без сумніву, є ротонда (кін. 12 ст.). Такого ж типу ротонда збереглась і в Корчеві (північно-східна частина Угорщини). У 14 ст. – заклали південний вхід у ротонду і розмалювали. У 15 ст. до ротонди прибудували прямокутну наву і вона перетворилася в апсиду церкви. При прибудові готичної нави повністю зрізали західну конху, стесали у нижній частині виступаючі стіни східної, зробили дверний проріз у північно-західній консі і розтесали вікно у південно-східній.
До часу побудови ротонди відносяться первісні фрески у північно-західній консі – «Юрій змієборець» та зображення святого, можливо Костянтина в імператорському долматику. Це спрощений живопис, контурний в малюнку сплощених фігур з крупними рисами ликів. Східну стіну церкви розмалювали у 1912, над західною частиною церкви добудували дерев’яну каркасну дзвіницю з шатровим дахом, на якому посаджена баня; заклали вхід у північній стіні церкви, портал затинькували, у ротонді і церкві зробили цементну підлогу, ззовні стіни покрили штукатуркою. Після 1927 гонтяні дахи над церквою замінили на бляшану покрівлю.
Ротонда збудована з тонкомірної цегли 35 х 17,5 х 4,5 см, яка клалася на вапняно-піщаному розчині, що дуже мало містить товченої кераміки (цем’янки), що є характерним для Галицько-Волинської будівельної школи. Нава збудована з каміння на вапняно-піщаному розчині. Конструкції дахів дубові. Дах ротонди має гонтове покриття, церкви – бляшане.
Ротонда в плані є шестиконхова, вписана в коло. Діаметр підкупольного простору визначає і висотні пропорції споруди. Внутрішня висота ротонди до «неба» визначена двома діаметрами кола, зовнішня висота до підхрестового яблука дорівнює 2,5 діаметра розбивочного кола.
Підпружні арки конх тримають шестибічний барабан, накритий шестибічною шоломоподібною банею. На барабані під банею і вверху стіни ідуть смуги поребрика, викладеного як і сама ротонда, з тонкомірної цегли. У східній консі збереглось первісне щілевидне вікно з фресковим орнаментом на відкосах. На кожній грані барабану також прорізані вузькі вікна, які дають рівне освітлення на всю церкву. Первісно підлога ротонди була викладена цеглою.
Нава церкви примикає до західної розібраної конхи ротонди. Ця прямокутна в плані споруда, що хорами біля західної стіни, без притвору. Перекрита пласкою стелею по сволоках. Дах – двосхилий, досить стрімкий. До північнозахідної конхи ротонди прибудована захристія, перекрита коробовими склепіннями. На північній стіні відкрився глибокий профільований портал і двері з окуттям, його завершення, як і західного порталу має близьку до стрілчастої форму. Портал на південному фасаді має форму, типову для пізньої готики, – прямокутну із зрізаними півколом кутами. На західному досить глухому порталі по осі над входом розміщені кругле вікно та вузьке прямокутне.
Ротонда з церквою є не тільки цінними пам’ятками східно-візантійського типу та готичної архітектури, але й пам’яткою світового рівня, яка зберегла стінопис 11-12 ст., а також проторенесансний живопис 30-х рр. 14 ст., який покриває стіни, барабан та баню яскравими бузьково-червоними килимами. Частина фресок збереглася фрагментарно. Стінопис присвячений Страстям Христовим, Богородиці та із зображенням окремих святих, виконаний майстром італійської школи Джото. На східній стіні нави три композиції «Розп’яття», «Благовіщення» та «БогородицяМізерікордія», намальовані по сухому тиньку майстром, що за своїм мистецьким уподобанням належить до богемської школи 15 ст.
Джерела і література
Історія українського мистецтва. Т. – К, 1966; Січинський В. Ротонди на Україні. Записки істор. секції ВУАН, 1929, 5; Могитич І.Р. З історії міжслов’янських зв’язків у сфері ранньосередньовічної архітектури (Галицько-Волинська Русь та західні слов’яни Х-ХІІІ ст.). – З історії міжслов’янських зв’язків. – Київ: Наукова думка, 1989. – С.22- 25; Горянська церква. Св. Миколи (мур.12 – 14 ст.). Державний реєстр національного культурного надбання. – Охоронний № 190,0). – Пам’ятки України: історія та культура. – 1999. – Ч. 2 – 3. – С. 62; Бела Жолт Сакач. Горяни (Gerény), греко-католицька церква. Середньовічні церкви від Тиси до Карпат. Шляхами середньовічних церквов у Сабольському та Березькому краях і на Закарпатті. – м. Ніредьгаза, 2013. – С. 53 – 60. Там же: Йожеф Лангі. Горяни (Gerény), настінні розписи колишньої римокатолицької, нині греко-католицької церква. – С. 61-73; Філіп Людвіг. В очікуванні Божої матері // Ужгород. – 2012. – 23 червня.
Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 92 – 94.