Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ненавистю і безоглядною боротьбою прийматимеш ворогів твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

2009 р. Катівня в Ужгородському замку

Дата: 16.04.2009

Захоплюючу і криваву історію Ужгородського замку віднині можна вивчати з приватних експозицій, розташованих у підвалах фортеці, повідомило радіо “Свобода”. Тут розмістили відтворену за частинками історичних фактів “Кімнату тортур”. Фахівці кажуть, вона має стати цікавою для країн Східної Європи, бо в колишній Австро-Угорщині лише дві фортеці мали власні катівні.

Здоровенний дерев’яний стілець, повністю всіяний гострими, як гвіздки, кілками. На нього в давнину саджали злочинців, спеціальними дощечками притискали до кілків руки, ноги, спину. Історики кажуть, таке катування було особливо жорстоким, бо біль пронизував практично кожен квадратний сантиметр тіла. Такий стілець XVII століття, певна річ, не зберігся, його відтворювали за малюнками, віднайденими репродукціями. Як і переважну частину експонатів.

Історики кажуть, що вперше в Україні кімнату тортур “відновлено” саме там, де вона діяла понад чотири століття тому. В Угорській державі спеціально відведені для тортур кімнати діяли лише у двох замках – Ужгородському та в Егерському.

Розчищаючи підтоплені та засмічені підземелля фортеці в Ужгороді, фахівці знайшли чимало речей, завдяки яким ця фортеця стане ще унікальнішою. Зокрема, внаслідок археологічних розкопок експозиція музею поповнилася більш ніж двома тисячами (!) раритетів: фрагментами кераміки, кісток, знаряддями праці, що розповідають історію замку.

Вразив істориків і розчищений потаємний хід, який проходить різними частинами замку. Історик Святослав Герич зазначає: “Ці потаємні ходи простягаються всім замком і, як бачите, вони замалі для звичайної людини. Відомо, що люди графів їздили всім сучасним Закарпаттям, шукаючи по селах карликів, яких забирали для служіння. Ті карлики й підслуховували, й підглядали, й приносили інформацію власникові”.

Державні чиновники кажуть, на замок ніколи не виділяли коштів, тому гроші, які залучає бізнес, – це порятунок фортеці. А ще – це перший в Україні приклад поєднання комерційного інтересу та збереження культурної спадщини.

Джерело: “Львівська газета”