Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Здобудеш Українську державу
або згинеш у боротьбі за неї!

Богдан Хмельницький

?

Церква Вознесіння Господнього / Успіния Пр. Богородиці

Церква Вознесіння Господнього /…

Розмір зображення: 800:611 піксел

Вперше церква згадується у документах візитації єпископа Иосифа Левицького у 1721 р. 1 як церква Вознесення Господнього. У акті візитації єпископа Феліціана Володковича 1731 р. поданий детальний опис церкви:

“Церква дерев’яна і навколо неї нове опасання. До неї входити – бабинець дерев’яний, в тім же бабинці двері на завісах двох залізних, в церкві двері на трьох завісах… Всередині церкви баня мало що винесена, на ній хрест залізний, другий хрест залізний над великим вівтарем в маківці дерев’яній. На дзвіниці дзвонів три і клепало… В самій церкві з правої сторони вікон 2 в дерево оправлених, в бані 3 віконця круглі в олово оправлені, в великому вівтарі віконець два в дерево оправлених… ” 2

У 1749 р. священик цієї церкви був на Білопольському з’їзді духовенства Холмської єпархії. 3 У 1770 р. збудовано нову дерев’яну церкву. 4 У 1870 р. ремонт церкви провів підрядчик Шмуль Кеніґов. 5 З 1875 р. – православна. У 1912 р. єпархіальний архітектор А. Пуринґ отримав завдання спроектувати нову церкву. 6 Це ж завдання отримав і новопризначений у 1914 р. єпархіальний архітектор Євген Чиж, 7 але перша світова війна перешкодила цьому задуму. У міжвоєнний період церква стояла зачиненою. Знищена польською поліцією і робітниками 1 липня 1938 р. 8

Церква була тризрубною будівлею безверхого типу на підмурівку. 9 Складалася з ширшої, наближеної до квадрату нави та вужчих вівтаря зі сходу з ризницею при північній стіні і рівноширокого вівтарю бабинця з заходу. Наву вкривав двосхилий дах з причілками і острішками, вівтар – трисхилий, а бабинець – двосхилий дахи. Гребінь нави вінчав сліпий восьмибічний ліхтар з маківкою. Шальовані вертикально дошками і лиштвами стіни вінчав профільований ґзимс.

1. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Konsystorz Grecko-Katolicki w Chełmie, Sygn. 780.

2. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Konsystorz Grecko-Katolicki w Chełmie, Sygn. 779, a. 51.

3. Петрушевич А. Холмская епархия и святители ее по 1866 год. – Львів, 1867. – С. 82.

4. Górak J. Typy i formy drewnianej architektury sakralnej Lubelszczyzny. // Kwartalnik architektury i urbanistyki. – Warszawa, 1987. Т. ХХХІІ. Z. 3-4. – S. 239-250.

5. ЦДІА, фонд 201, опис 4в, справа 268, аркуш 43а.

6. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Chełmski Konsystorz Prawosławny, sygn. 2357.

7. ЦДІА, фонд 693, опис 1, справа 237, аркуш 13.

8. Жуків Б. Нищення церков на Холмщині в 1938 р. – Краків, 1940.

9. Маслов Л. Деревяні церкви Холмщини та Підляшшя. Краків 1941. Рис. 3; Річинський А. Західня гряниця поширення трьохбанних церков і т. зв. українського барока. // “Наша батьківщина”, 1939. ч. 5, – с. 115-120.

Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 109 – 110.