Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину,
якщо цього вимагатиме добро справи

Богдан Хмельницький

?

Церква Покрови

Церква Покрови

Вигляд з південного заходу [Памятники градостроительства и архитектуры УССР. – К.: Будівельник, 1985 г., т. 3, с. 316]

Покровська церква (дерев.) та дзвіниця 1769 р. [Постанова Ради міністрів УРСР “Про доповнення списку пам’яток містобудування і архітектури УРСР, що перебувають під охороною держави” № 442 від 6.09.1979 р.].

Дерев’яна церква Покрови 1768 р. [Слободян В. Каталог існуючих дерев'яних церков України і українських етнічних земель. – Вісник ін-ту Укрзахідпроектреставрація, 1996 р., т. 4, с. 128].

Покровська церква 1768 р. (дерев.) і дзвіниця 1768 р. (дерев.) [Державний реєстр національного культурного надбання: пам’ятки містобудування і архітектури України (проект). – Пам’ятки України, 1999 р., № 2-3].

ПОКРОВСКАЯ ЦЕРКОВЬ И КОЛОКОЛЬНЯ, 1768 г. Датируется по надписи на наличнике западных дверей. В 1913-1914 гг. под сооружение подведен каменный фундамент. В 1926 г. оно обшито сосновыми досками, окружено опасаньем. Деревянное, трехсрубное, трехверхое. Состоит из квадратного в плане центрального сруба и прилегающих к нему с запада и востока прямоугольного бабинца и пятигранной апсиды. Длинная ось срубов ориентирована перпендикулярно продольной оси сооружения. Равновысокие неф, бабинец и апсида перекрыты сомкнутыми срубными сводами на высоких световых восьмериках с небольшими заломами. Переход от четырехгранного сруба к восьмерику осуществлен при помощи плоских парусов. Снаружи верхи увенчаны крупными декоративными фонарями. Завершения памятника по форме и в пропорциональном соотношении со срубами приближаются к деревянной архитектуре Левобережной Украины.

В интерьере – высотно раскрытое пространство трех верхов, объединенных в единое целое большими многогранными арками-вырезами.

Колокольня деревянная, трехъярусная, все ярусы рубленые, объемы кверху уменьшаются. Их конструкции – восьмерик на двух четвериках. Слегка выгнутая ребристая крыша завершена миниатюрной главкой.

Ансамбль принадлежит к ярким произведениям волынской школы деревянной народной архитектуры. [Памятники градостроительства и архитектуры УССР. – К.: Будівельник, 1985 г., т. 3, с. 316)

Довідка на сайті

Довідка на сайті