Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не дозволиш нікому плямити слави, ні честі твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

Церква св. Параскеви

Церква св. Параскеви

Розмір зображення: 800:745 піксел

Kościół filialny, pw. Matki Bożej Łaskawej i św. Floriana, w Werechaniach z r. 1992, usytuowany na wzgórzu, gdzie pierwotnie znosił się pounicki modrzewiowy kościółek wraz z łaskami słynącym obrazem Matki Bożej. Kościół powstał przy dużym zaangażowaniu powiatowych Straży Pożarnych oraz szczególnie mieszkańców Werechań i Tymina.

Odpust: I-wsza niedziela Maja (7.V: Matki Bożej Łaskawej).

diecezja.zam-lub.pl

Вперше існування церкви згадується в люстрації дібр воєводства Руського у 1564-65 рр. 1 Наново греко-католицька парафія ериґована у 1680 р. 2 Остання церква була збудована у 1767 р. 3 Ліквідована австрійською владою в кінці XVIII ст. парафія була приєднана у списках 1816 та 1863 рр. до парафії в Городиславичах. 4 З 1875 р. – православна. Після першої світової війни ревін-дикована і перетворена на костел. 5 Спалена після 1947 р. по виселенні українців під час акції “Вісла”. 6

Розташовувалась на пагорбі. Дерев’яна, тризрубна, одноверха будівля галицького типу на підмурівку. 7 Ширшу квадратову в плані наву вінчав світловий восьмерик, вкритий восьмибічним наметовим дахом, завершений сліпим ліхтарем з маківкою російського типу. Двосхилі причілкові дахи з острішками, гребені яких сягали верху восьмерика, вкривали прямокутні вужчі зруби бабинця і вівтаря. Церкву оточувало піддашшя на випустах вінців зрубу. При вівтарі з півночі розташовувалась невелика прямокутна ризниця. Поряд з церквою здіймалася дерев’яна дзвіниця.

1. Lustracja województw Ruskiego, Podolskiego i Bełzkiego 1564-1565. – Warszawa-Lodz 1992. – S. 137.

2. Słownik geograficzny królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. – Warszawa, 1893. T. 13. – S. 223.

3. ЦДІА, фонд 693, опис 1, справа 444, аркуш 3.

4. Холмський народній календар на 1924 р. Склав М. Вавриневич. – Володимир Волинський, 1924. – С. 61-71.

5. Peters S. Tragedii Ziemi Chełmskiej – akt drugi. Uprzywilejowane prawosławie spycha polska ludność Chełmszczyzny na plan dalszy. // Ilustrowany kuryer codzienny. Kraków. 1938, N 130 (12. 05) S. 3-4.

6. Górak J. Typy i formy drewnianej architektury sakralnej Lubelszczyzny. // Kwartalnik architektury i urbanistyki. – Warszawa, 1987. Т. ХХХІІ. Z. 3-4. – S. 239-250.

7. Wieś i miasteczko. – Warszawa, 1916.

Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 112 – 113.