Дяківці с

Історичні адміністративні поділи

Було припущення, що це літописне місто Дядьків. Село відоме з 1442 р. [Приходы и церкви Подольской епархии. – Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета, 1901 г., т. 9].

30 вересня 1442 р. польський король Владислав 3 надав Сеньку Козловському села Дяківці та Осипівці (Dyakowcze, Joschipowcze) у Кам’янецькому повіті Подільської землі на ленному праві [регеста: Михайловський В. Надання земельної власності у Подільському воєводстві за панування Владислава 3 (1434 – 1444 рр.). – Український археографічний щорічник, 2004 р., т. 8-9, с. 262].

Кор[оль] Володислав надає шл. Сеньку Козловському с. Дяківці й Йосипівці в пов[іті] Камінецькім, 30 вересня 1442 р. [Грушевський М. С. Матеріали до історії суспільно-політичних і економічних відносин Західної України (1905 р.), ].

Кор[оль] Олександр записує шл. Тенофею Єлтуху 30 грив[ень] на с. Дяківцях в пов[іті] Летичівськім, 8 червня 1503 р. [Грушевський М. С. Матеріали до історії суспільно-політичних і економічних відносин Західної України (1905 р.), ].

В 1905 р. поруч існувало окреме село Нетребовка (3 версти від Дяківців, 5 верст від Кожухова) [Крылов А. П. . – Каменец-Подольский: изд. губ. стат. комитета, 1905 г., с. 141].

Довідка у Вікіпедії: