Пам’ятки архітектури Волинської області

В останні роки актуалізувалося вивчення історико-культурної спадщини українського народу у зв’язку з прагненням скласти об’єктивну картину історичного буття народу, подій, що мали місце на українських теренах. Цьому значною мірою має сприяти підготовка фундаментального енциклопедичного видання «Звід пам’яток історії та культури України», до якого будуть включені дані про всі нерухомі пам’ятки археології, історії, монументального мистецтва, архітектури, містобудування, науки і техніки України. Робота має за мету не тільки провести інвентаризацію пам’яток, які стоять на державному обліку, але виявити й дослідити нові об’єкти культурної спадщини, на сучасній науковій базі розкрити визначний потенціал як нашої держави в цілому, так і показати історико-культурну спадщини кожного її регіону.

На території Волинської області знаходиться чимало унікальних пам’яток, які є пе6рлинами історико-культурної спадщини України. За різними підрахунками, тут наявні понад 2,5 тис. об’єктів культурної спадщини різних видів, типів та хронологічних періодів. На державному обліку перебуває 1535 пам’яток, зокрема: пам’яток археології – 150 (з них 16 – національного і 134 – місцевого значення); історії – 860 (9 пам’яток національного значення і 851 -місцевого); архітектури та містобудування – 492 (відповідно: 179 національного і 313 – монументального мистецтва – 33 пам’ятки, відповідно: 2 національного і 31- місцевого значення. Загалом, наявні 206 пам’яток історії та культури національного значення і 1329 – місцевого значення.

Це – визначні місця, меморіальні житлові будинки та громадські споруди, пов’язані з життям і діяльністю видатних земляків, братські і одиночні поховання, пам’ятні знаки землякам. В області збереглися місця пам’яті, пов’язані з подіями Національно-визвольної війни сер. 17 ст. під проводом гетьмана України Б.Хмельницького, Берестецької битви, вітчизняної війни 1812 р., Української революції 1917-21 рр. Сотні поховань зберігають пам’ять про учасників громадянської, Першої і Другої світових війн – воїнів, мирних громадян, партизанів, які загинули при обороні і визволенні волинської землі в роки воєнного лихоліття. На Волині збереглась значна кількість пам’яток сакральної архітектури, історії виробництва і техніки. Це переважно муровані та дерев’яні церкви, будівлі млинів і вітряків, торгових закладів, пам’ятки виробництва, встановлені на постаментах.

До Списку історичних населених місць включено 20 поселень:

Берестечко, Володимир-Волинський, Голоби, Головно, Горохів, Іваничі, Камінь-Каширський, Ковель, Луків, Луцьк, Любешів. Любомль, Олика, Ратне, Рожище, Стара Вижівка, Турійськ, Устилуг, Цумань, Шацьк. На території Волині діють два історико-культурні заповідники. Зокрема, це Луцький історико-культурний заповідник, створений відповідно до Постанови Ради Міністрів УРСР від 26.03.1985 р. за №130 на базі комплексу історичних архітектурних споруд Старого Луцька. До складу заповідника входять 58 пам’яток історії та культури (19 – національного значення). Серед них Верхній замок, яскравий приклад фортифікаційної архітектури XIV ст., закладений останнім князем Галицько-Волинського князівства Любартом у 1340-1384 рр.; монастир бригіток (1624 р.); колегія єзуїтів (1639 р.); монастир шариток (ХV-ХVШ ст.); двоповерхова кам’яниця (ХVШ-ХIХ ст.); синагога – «Малий замок» (ХVП ст.); кірха (1906-1907 рр.), церква Святої Покрови (ХVП ст.) з дзвіницею (ХIХ ст.) та інші. На території заповідника розташовані Художній музей та Музей Волинської ікони, в якому зберігається 1,5 тис. експонатів.

Державний історико-культурний заповідник «Стародавній Володимир» створений на основі комплексу пам’яток міста Володимира-Волинського, об’єднаних між собою спільною територією, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2001 року № 1509 «Про Державний історико-культурний заповідник «Стародавній Володимир» у місті Володимирі-Волинському», Заповідник почав функціонувати з 1 січня 2003 року відповідно до розпорядження Волинської обласної державної адміністрації від 24 грудня 2002 року № 553. До його складу входять пам’ятки національного значення: вали Городища (Х ст.); Успенський собор 12 ст.); Василівська церква (12 ст.) і пам’ятки місцевого. значення. З часу свого заснування Володимир був столицею Волинського удільного князівства, а від 1199 р. – об’єднаного Галицько-Волинського князівства, важливим політичним і економічним центром Київської Русі.

Відповідно до Державної програми з підготовки «Зводу пам’яток історії та культури України», Волинська обласна редколегія з підготовки тому Зводу по Волинській області та її робоча група з 2001 р. провели значну роботу з виявлення та наукового вивчення на території області пам’яток історії та культури, підготовці текстових та ілюстративних матеріалів. Ця робота відбувалася у тісному контакті та координації з Головною редколегією «Зводу пам’яток історії та культури України», Інститутом історії України НАН України, Науково-дослідним інститутом пам’яткоохоронних досліджень Міністерства культури України. До підготовки матеріалів до тому Зводу активно залучалися наукові працівники музеїв, архівів, викладачі вузів, активісти районних та місцевих осередків Національної спілки краєзнавців України. Всі вони доклали значних зусиль до підготовки даного видання про історію рідного краю, що знайшла своє відображення в багатій культурній спадщині. Значний внесок у роботу над Зводом внесли наукові працівники Волинського обласного краєзнавчого музею.

Обласна редакційна колегія з підготовки тому «Звід пам’яток історії та культури України. Волинська область» та її Робоча група під керівництвом Миколи Півницького за участю Г. Бондаренка, В. Денисюка, Г. Малеончук, Н. Назарук, Г. Охріменка, Л. Пащук, А. Силюка, О. Ткачика, М. Томчука, Г. Цимбалюк, Я. Шабали, А. Шваба провели значну роботу з підготовки текстових та ілюстративних матеріалів до тому.

Підготовка «Зводу пам’яток історії та культури України» стимулювала виявлення та дослідження об’єктів багатої історико-культурної спадщини краю.

Матеріали, зібрані співробітниками Робочої групи, вже знайшли відображення в численних публікаціях, окрім того, їхні напрацювання були апробовані на науково-краєзнавчих конференціях. За їх участю було проведено понад 40 міжнародних, загальнодержавних та регіональних конференцій, матеріали яких опубліковані.

Опубліковані на сайті матеріали про пам’ятки архітектури і містобудування до тому «Зводу пам’яток історії та культури України: Волинська область» представлені в авторській редакції і включають в себе статті про наявні окремі пам’ятки архітектури і містобудування, що перебувають на території населених пунктів та їх околицях відповідно до адміністративно-територіального поділу, список використаних джерел та літератури. Назви вулиць та населених пунктів подані в редакції станом на 1 січня 2016 р. і на даному етапі роботи над томом не включають в себе зміни, що мають місце у зв’язку із вступом у дію законодавчих актів про декомунізацію суспільного простору України.

Рукопис матеріалів по Волинській області пройшов апробацію у Центрі досліджень історико-культурної спадщини України Інституту історії України НАН України, на базі якого діє Робоча група Головної редакційної колегії «Зводу пам’яток історії та культури України». Нею проведено упорядкування наявних матеріалів та підготовку їх до публікації на офіційному сайті Інституту історії України НАН України. Ця робота здійснена колективом науковців у складі: к.і.н. С. Кот (керівник), к.і.н. Н. Ковпаненко, пров. інж.-дослідник Н. Томіна.

Публікація даних матеріалів до тому Зводу по Волинській області та їх наукова й суспільна апробація підсумовує велику багаторічну працю та увагу до питань підготовки тому Зводу в області. Водночас цей крок відкриває можливості для подальшого активного опрацювання матеріалів тому «Зводу пам’яток історії та культури: Волинська область» та їх майбутній розгляд на засіданні Головної редколегії «Зводу пам’яток історії та культури України» на предмет рекомендації до друку.

С. Кот, Н. Ковпаненко

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. Волинська область. . – К.: 2018 р., с. 6 – 9.