Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Будь гордий з того, що Ти є спадкоємцем боротьби
за славу Володимирового тризуба

Богдан Хмельницький

?

2005 р. Церкви Холмської єпархії

Церква св. Кузьми і Дем’яна / Усічення голови св. Івана Хрестителя / Різдва пр. богородиці

Найдавніші згадки походять з 1472 р. 1 В податковому реєстрі 1532 р. зазначено, що церква опущена. 2 В книзі записів присяг новопосвячених священиків, заведеній єпископом Атанасієм Пакостою у 1620 р., під 1621 р. є єдиний запис присяг дяків до церков, між якими є і дяк Григорій, призначений до вишнівської церкви св. Кузьми і Дем’яна: “Дъгак Грєгорий… до церкви Отих Бєзсрєкник Козми и Дєлшіанл ежє в сєл^ Еиснєви. ”313 квітня 1669 р. ериґував парафію Усічення Голови св. Івана Хрестителя і збудував нову церкву власник села Дмитро Юрій Корибут Вишневецький. 4 В часі візитації 1775 р. була дерев’яною, з однією маленькою маківкою, критою бляхою, і дзвіницею над бабинцем. 5 У 1780 р. зведено нову дерев’яну церкву коштом дідичів Михайла Радецького і Франциска Свіжавського посвячену Різдву Пр. Богородиці. 6 Документ 1828 р. описує її як будівлю, подібну до костелу. 7 Вхідні двері були влаштовані з заходу, по обидві сторони вівтаря розташовувалися ризниці. Дах церкви вінчала маківка. Цю будівлю замінила у 1869 р. нова дерев’яна церква в неоросійському казенному стилі. 8 З 1875 р. – православна. У 1922 р. перетворена на костел св. Станіслава єпископа, тоді ж перебудована з втратою стильових ознак. 9 Ремонтована у 1960 р. 10

Дерев’яна зрубна будівля. Складається з ширшої прямокутної в плані нави, до якої зі сходу прилягає вужчий прямокутний в плані вівтар з захристією з півночі, а з заходу – теж вужчий квадратовий бабинець. До західної стіни бабинця прилягає присінок з двома приміщеннями по боках (сходами на хори і складом). Нава вкрита чотирибічним пірамідальним дахом, тепер увінчаним ве-жечкою з сиґнатуркою, завершеною шпилем. До ремонту 1954 р. над навою здіймався восьмерик, завершений шпилем, ймовірно, встановленим у 1920-х рр. при заміні церкви на костел замість первісної цибулястої бані. Рівновисокі вівтар і бабинець накриті двосхилими дахами. До 1954 р. присінок завершувала вежа-дзвіниця, замінена тепер низьким двосхилим дахом з гребенем, перпендикулярним до осі храму. Стіни церкви шальовані вертикально дошками і лиштва-ми. Всередині – пласкі стелі, в наві її підтримують чотири колони. В бабинці влаштовані хори. Внутрішній вистрій втрачений.

1. Seniuk В. Cerkwie w regionie Lubelskim. // Losy cerkwi w Polsce po 1944 roku. – Rzeszów, 1997. – S. 348.

2. Źródła dziejowe. Tom XVIII. – Warszawa, 1902. – S. 241.

3. ЦДІА, фонд 201, опис 4б, справа 205, аркуш 192.

4. Шайдецкий В. Историко-статистическое описание церквей Вишневского прихода Люблинской губернии Грубешовского уезда. // ХВЕВ, 1888. № 4. – С. 61-64.

5. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Konsystorz Grecko-Katolicki w Chełmie, sygn. 774.

6. Шайдецкий В. Историко-статистическое описание церквей Вишневского прихода Люблинской губернии Грубешовского уезда. // ХВЕВ, 1888. № 5. – С. 83-101.

7. Там само.

8. ЦДІА, фонд 693, опис 1, справа 585.

9. KZSzP. Z. 6. Powiat Hrubieszowski. – Warszawa, 1964. – S. 68.

10. Zabytki architektury i budownictwa w Polsce. Województwo Zamojske 48. Ośrodek dokumentacji zabytków. – Warszawa, 1991. – S. 62.

Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 120 – 121.