Сьвенцьк-Струмяни с

Імовірно ще в ХІ ст. намітився кордон найзахідніших руських земель з Польщею, який протягом ХІ-ХIV ст. суттєво не змінювався. Зокрема, кордон з польською Мазовією починався на р. Нарві. Найбільш висунутим в мазовецький бік руським городищем тут був Сураж, розташований на лівому березі Нарви, біля гирла р. Лізи. З мазовецького боку тут знаходилися натомість два раніш згадані городища – Візна біля впадіння р. Бобри до Нарви і Сьвенцьк. виникло на межі ХІ-ХІІ ст. Це городище згадується в найстарішій інвентаризації майна Плоцького єпископства в XI ст. Городище перейшло до його власності близько часу своєї фундації 1075 р. Овальне городище, що знаходиться на краю височини висунутої в долину річки Брок. Оточено дерев’яно-земляним валом. Ширина валу у його основи сягає 10 м. Знищене в XIII ст. Біля городища знаходилися костел та торговище. За джерелами ХІІІ ст. у ньому була садиба каштеляна і митниця. Зазначається, що вона могла обслуговувати торгівельний шлях до Русі та на землі ятвягів. Про наявність в складі населення городища русинів свідчать виразні руські впливи виявлені в інвентарі могил на прикостельному цвинтарі. Городище збереглося і серед місцевого населення носить назву «Окоп» чи «Вороняче гніздо».

Джерела:

Підготував І. Парнікоза, НІАМ "Київська фортеця".