Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Здобудеш Українську державу
або згинеш у боротьбі за неї!

Богдан Хмельницький

?

Високе Мазовецьке м-ко

Високе-Мазовецьке — давнє поселення Сьвенцької каштелянії, пізніше Дорогичинської землі в долині річки Брок. Її населення складали вихідці з Мазовії та західних земель польських князівств династії П'ястів.

В документі 1239 р. який зберігається в Полоцькому дієцезіальному музеї, який відноситься до каштелянії в Сьвенцку, згадується поселення Високе (Vysoke). Назва має топографічне походження та пов’язана з рельєфом місцевості. Це перше поселення було розміщено на правому боці річки Брок на височині, яка на цій території близько 150 м н.р.м. Це було поселення що належало до мазовецької (польської) Сьвенцькій каштелянії, центром якої було городище в Сьвенцьку-Струмянах. Це первинне поселення Високе загинуло в XIII-XIV ст.

В бібліотеці ПАН в Кракові збергся „Notat” о. Зигмунта Козицького, завдяки якому початок нового поселення Високого вдається датувати 1464 р., коли це поселення було у володінні Niekrasza. У XV ст., внаслідок занепаду Свіцька, зросло значення Високого, що перетворилося на королівське містечко, «закладене» польським королем і великим князем литовським Казимиром IV 1469 р.

1469 року тут було зведено парафіяльну католицьку церкву. Містечко перебувало під владою великокняжого намісника в Дорогочині. Волость Високе (суч. Високе-Мазовецьке) з селами Осипи, Пожеги та Брики була найбльш висунотою на захід зоною проживання русинів. У Високому також була церква.

1503 року, у Вільні, польський король і великий князь литовський Олександр І надав Високому привілей на магдебурзьке право. Він підтвердив старі звичаї міста і дозволив міщанам варити пиво, що було привілеєм дорогочинського війта і намісника. Високе звільнялося від суду і податків намісника, отримувало власний суд війта і райців, мусило сплачувати чинш на користь короля. У середині XVI ст. державна влада перетворила Високе на приватне місто, яке відтоді декілька разів міняло власників. Під час Шведського потопу воно нищилося пожежами і занепало. У Високому (Мазовецькому) знаходився «Руський ринок», на якому стояла церква.

За свідченнями Юрія Гаврилюка у містечку станом на початок ХХ ст. існувала українська громада та православна церква.

Колишня церква св. Костми та Дем'яна вціліла до наших днів у вигляді католицького костелу Різдва Пресвятої Богородиці на .

Початково тут знаходилася православна церква, яка була забезпечена вистроєм 1553 р. самим королем Сигізмундом Августом. Знаходилася посередині церковного цвинтаря. 1596 р. стала уніатською. 1798 р. на місці дерев’яної збудовано пізньобарокову муровану церкву на місці попередньої – дерев’яної. Після ліквідації унії в Російській Імперії в 1875 р., церква стала знову православною. В 1896 р. до існуючої церкви додано прямокутну наву з дзвіницею. Це була церква св. Косьми та Дем’яна. Під час Першої світової війни у церкві було влаштовано магазин збіжжя, а після війни склад пожежного інвентаря. В 1928 р. здійснено ремонт храму, який є найстарішою мурованою спорудою в місті. Церква передана римо-католицькій церкві, де вона служить філіальним костелом Різдва Пресвятої Богородиці.

Wysokie Mazowieckie, kościół pw. Narodzenia NMP (01).jpg
Колишня церква св. Косьми та Дем’яна у Високому-Мазовецькому

Джерела:

Підготував Іван Парнікоза, НІАМ "Київська фортеця".

Список літератури – на сайті «».