Зіньків с
Історичні адміністративні поділи
Розмір зображення: 800:517 піксел
Згадується з 1430 р., коли король Ягайло дав село Петру Одровонжу. Той збудував на горі фортецю, а біля підніжжя – церкву і костел. В 1458 р. Андрій Одровонж дав жителям магдебурзьке право. В 1516 р. біля м-ка поляки розбили загін татар. В 1524 р. – напад 12000 татар, вони спалили м-ко, замку не здобули. В 1734 р. тут було повстання, про яке збереглася пісня [Симашкевич М. Рим.катол. в Подолии, с. 357; Головацкий Я. [Сборник песен], т. 1, с. 14, № 9] Руїни замку розібрані десь 1896 р. – вони буцімто загрожували падінням [Приходы и церкви Подольской епархии. – Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета, 1901 г., т. 9]. Ульріх фон Вердум в своїх записках про мандри через Поділля в 1671 р. відзначив, що містечко цілком спустошене, є руїни двох храмів [Сіцінський Є. Оборонні замки західного Поділля 14 – 17 ст. – К.: 1928 р., с. 54]. Це, напевно, Троїцька церква і костел.
23 листопада 1436 р. польський король Владислав 3 перевів 12 сіл подільського воєводи Петра Одровонжа на німецьке право: Сатанів, Стриєва, Стриївка, Постоловці, Іваниківці, Зинківці, Гринечка, Гримечко, Заниче, Бузиківці, Чеси, Мешаків [регеста: Михайловський В. Надання земельної власності у Подільському воєводстві за панування Владислава 3 (1434 – 1444 рр.). – Український археографічний щорічник, 2004 р., т. 8-9, с. 247].
В.Михайловський ототожнює ці Зинківці із Зіньковом; але слід пам’ятати, що є ще с.Зіньківці Кам’янець-Подільського району [М.Жарких, 18.02.2009 р.]
Кор[оль] Володислав потверджує за Петром Одровонжом села на Поділлі, надані йому Ягайлом, 1 марта 1440 p. [Грушевський М. С. Матеріали до історії суспільно-політичних і економічних відносин Західної України (1905 р.), ].
7 березня 1440 р. польський король Владислав 3 підтвердив право Петра Одровонжа зі Спрови володіти селами, наданими йому королем Владиславом 2:
Сатанів з належними до нього селами Яблонів, Стриєва, Пастоловці та Горчовка;
Зіньковче з належними до нього селами Крімечка, Бессукойче, Мезаков, Скварніче;
Нижній Мукарів, що зветься також дворище багатого Яцуша – у Смотрицькому повіті;
Чехи у Летичівському повіті Подільської землі [регеста: Михайловський В. Надання земельної власності у Подільському воєводстві за панування Владислава 3 (1434 – 1444 рр.). – Український археографічний щорічник, 2004 р., т. 8-9, с. 253].
24 серпня 1444 р. польський король Владислав 3 на прохання Петра Одровонжа перевів села Сатанів і Зіньківці на міське право, і разом із зазначеними 17 селами перевів їх на німецьке право [регеста: Михайловський В. Надання земельної власності у Подільському воєводстві за панування Владислава 3 (1434 – 1444 рр.). – Український археографічний щорічник, 2004 р., т. 8-9, с. 265].
Церква Воскресіння: руїни її відзначені у візиті 1762 р. За місцевим переказом, ця церква збудована одночасно з костелом [Сецинский Е.И. Свято-Троицкая церковь в м.Зинькове Летичевского уезда. – Каменец-Подольский: 1890 г., с. 4 – 5]. Церква Воскресіння: її руїни згадуються у візиті 1762 р. Знаходилась нижче від церкви св.Трійці. Імовірно, її місце відзначене невеликим кам’яним хрестом за садибою костелу. Мабуть, саме вона збудована разом з костелом [Сецинский Е. Древнейшие церкви Подолии. – Подольские епархиальные ведомости, 1890 г., № 16; Приходы и церкви Подольской епархии. – Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета, 1901 г., т. 9, с., с. 519 – 523]
Церква Покрови на Калинівці відома з 1764 р. Нова споруда збудована 1783 р. [Гульдман В.К. Справочная книжка Подольской губернии. – Каменец-Подольский: тип.губ.правления, 1888 г., с. 511].
Список літератури – на сайті «».