Церква св.Трійці
Розмір зображення: 800:598 піксел
Церква св.Трійці – триконхова, мала ту особливість, що бічні конхи розміщені в товщі стіни. Східна апсида семигранна. Дерев’яна дзвіниця стояла окремо від церкви. Бабинець укріплено п’ятьма контрфорсами, влаштованими в 1762..1787 рр. Церква звично датується 1520 чи 1521 роком, але твердої підстави для цього Сіцінський не знаходить. Дерев’яна дзвіниця стоїть окремо від церкви.
Візита 1746 р. зазначає, що ця церква була соборною (окрім неї у містечку було ще три церкви).
Іконостас споруджувався в 1762 р. В церкві була мідяна гравійована ікона Покрови з написом: “Сия ціха сооружися до храму Покрова и болезни в граде Зинькове року 1764”. Вона походить з церкви Покрови на Калинівці [Гульдман В.К. Справочная книжка Подольской губернии. – Каменец-Подольский: тип.губ.правления, 1888 г., с. 511; Сецинский Е.И. Свято-Троицкая церковь в м.Зинькове Летичевского уезда. – Каменец-Подольский: 1890 г. – 12 с. Сіцінський Ю. Вплив візантійсько-атенської архітектури на будівництво мурованих церков на Поділлю. – Записки наукового товариства ім.Шевченка, 1925 р., т. 138-140, с. 53].
А ось що пишеться у ПЦ: Церква св.Трійці збудована у 1521 р. – кам’яна, має форму 4-кінцевого хреста, 1 купол. Стіни підперті контрфорсами. Середня частина – квадрат зі стороною 3 саж. (6.4 м), апсида шириною 7 арш. (5 м), радіусом зсередини 5 арш. (3.55 м), ззовні 5-гранна. Бабинець у плані – півовал шириною 7 арш. (3.55 м). Над середньою частиною – дерев’яний 8-гранний купол, над вівтарем і бабинцем – кам’яні півкуполи.
У 1891 р. півкупол над бабинцем розібрано, влаштовано дах із дощок, кам’яна підлога замінена на дерев’яну. У 1895 р. влаштовано новий іконостас, нові хори, підлога у вівтарі піднята на 0.75 арш. (53 см).
У північній стіні вівтаря є вхід на гвинтові сходи, які ведуть до середньої частини – імовірно, на амвон. Вихід цих сходів було замуровано.
Стара дерев’яна дзвіниця покрита гонтою. На верхньому одвірку її – напис: “создася звоница сія року Божія АΨКS м-ца августа Є” [5.08.1726 г.] [Приходы и церкви Подольской епархии. – Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета, 1901 г., т. 9, с. 519 – 523].
Троїцька церква 1520 р. [Пам’ятники архітектури УРСР, що перебувають під державною охороною: список. – К.: Держбудвидав, 1956 р., с. 93].
Троїцька церква 1521 р. [Нариси історії архітектури України: дожовтневий період. – К.: Держбудвидав, 1957 р., список пам’яток].
Нижче по течії р. Ушиці лежить інша стародавня оселя м. Зіньків, де являють інтерес рештки замка, спорудженого одночасно з сутківецькими; на це вказують регулярна (правда, тут трикутна) форма плану, архітектура веж та будова бійниць. Гори в Зінькові вищі, тому башти, що виростають з підніжжя скелястих обривів, мають далеко імпозантніший вигляд, ніж сутківецька. Здаля вони здаються витесаними зі скелі. В Зінькові в 1530 р. була збудована (тепер розібрана) одна з найхарактерніших церков Поділля. У плані вона тридільна, з гранчастою апсидою і квадратним притвором, а в товщі південної і північної стін мала неглибокі конхи. Спочатку тут не було бань і строгістю силуету храм наближався до споруд оборонної архітектури [Логвин Г.Н. По Україні. – К.: Мистецтво, 1968 р., c. 283].