Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пам’ятай про великі дні наших Визвольних змагань

Богдан Хмельницький

?

Мізяків с

Історичні адміністративні поділи

23 листопада 1436 р. польський король Владислав 3 перевів 12 сіл подільського воєводи Петра Одровонжа на німецьке право: Сатанів, Стриєва, Стриївка, Постоловці, Іваниківці, Зинківці, Гринечка, Гримечко, Заниче, Бузиківці, Чеси, Мешаків [регеста: Михайловський В. Надання земельної власності у Подільському воєводстві за панування Владислава 3 (1434 – 1444 рр.). – Український археографічний щорічник, 2004 р., т. 8-9, с. 247].

В.Михайловський вказує на с.Мизяків Калинівського району.

Кор[оль] Володислав потверджує за Петром Одровонжом села на Поділлі, надані йому Ягайлом, 1 марта 1440 p. [Грушевський М. С. Матеріали до історії суспільно-політичних і економічних відносин Західної України (1905 р.), № 35].

7 березня 1440 р. польський король Владислав 3 підтвердив право Петра Одровонжа зі Спрови володіти селами, наданими йому королем Владиславом 2:

Сатанів з належними до нього селами Яблонів, Стриєва, Пастоловці та Горчовка;

Зіньковче з належними до нього селами Крімечка, Бессукойче, Мезаков, Скварніче;

Нижній Мукарів, що зветься також дворище багатого Яцуша – у Смотрицькому повіті;

Чехи у Летичівському повіті Подільської землі [регеста: Михайловський В. Надання земельної власності у Подільському воєводстві за панування Владислава 3 (1434 – 1444 рр.). – Український археографічний щорічник, 2004 р., т. 8-9, с. 253].

У присязі брацлавської шляхти 1569 р. згадано, що москвитин Іван Диякон має ґрунт в с.Мізяків (Калинівського району Вінницької обл.). Отже, свідчення Г.Ходкевича, що він дав І.Федорову якесь село, має реальну основу. Припускається, що якусь роль тут грав князь Роман Сангушко – зять Г.Ходкевича, брацлавський і вінницький староста. [Мацюк О.Я. К вопросу о переезде Ивана Фёдорова на Украину в 1566 г. – “Федоровские чтения. 1983 г.”, М., 1987 г., с. 165 – 168.]

За переказом, на передмісті Зазгар’я була церква св.Параскеви, зруйнована татарами [Приходы и церкви Подольской епархии. – Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета, 1901 г., т. 9].

Довідка у Вікіпедії: uk.wikipedia.org

Список літератури – на сайті «Знання про Україну».