Залізничний вокзал
Віктор Моісеєнко
Залізничний вокзал станції Хутір-Михайлівський, 1953 (архіт). Вул. Калініна.
Вокзал будувався в період відновлення та реконструкції залізничної станції Хутір-Михайлівський після Другої світової війни на місці зруйнованого старого вокзалу. За час експлуатації істотних перебудов не зазнав. Використовується за прямим призначенням.
Розташований між залізничними шляхами з платформами та вулицею Калініна. Фасади, звернені до перону та до вулиці, – рівноцінні. Найближче архітектурне сусідство – інші станційні забудови (технічні та громадські), житловий будинок залізничників по вул. Калініна (кін. 19 ст.), клуб залізничників та інші будівлі.
Відноситься до типологічної групи середніх прохідних пасажирських вокзалів з береговим розміщенням в плані станції. Має строго симетричну загальну композицію, прості прямокутні окреслення в плані, невеликий підвал та один поверх. В центральній частині будівлі розташований вестибюль з виходами на перон та «в місто» (на вулицю).
При ньому – квиткові каси, кімнати начальника та чергового вокзалу. В західному крилі знаходяться буфет, кухня, міліція, в східному – зал очікування, кімната для пасажирів з дітьми, службові приміщення.
Основні частини будівлі (центральна, прилеглі до неї крила і торцеві закінчення) – різної висоти. Це утилітарно обумовлена особливість використана і як архітектурно-художній прийом наростання висот від периферії до центра. Суттєвими елементами композиції поздовжніх фасадів являються великі центральні арочні прорізи, які ніби нагадують, що вокзал є свого роду ворота в місто. Над цими арками підносяться фронтони, обведені карнизами. Всі ці форми пов’язані з відомими традиціями архітектури класицизму.
Об’єм будівлі 3721 куб. м. Фундаменти її бутові стрічкові, стіни цегляні, тиньковані всередині та ззовні, перекриття залізобетонні, перегородки дерев’яні, підлога із метлаських плиток та дерев’яна, дах первісно залізний, в наш час шиферний.
Залізничний вокзал станції Хутір-Михайлівський – одна із кращих пасажирських будівель післявоєнного будівництва Південно-Західної залізничної дороги на території України, пам’ятник української архітектури тих років.
[История городов и сел Украинской ССР. Сумская область. – К., 1980. – С. 626.]
Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 1343 – 1344.