[1990 р.] Паспортна інформація
Фортеця Алустон
Пам’ятка археології
VI-XV ст. н.е.
Розміщення:
Автономна Республіка Крим, м. Алушта, вул. Володарського.
Загальний опис:
Загальна площа укріплення – 1 кв.км. Воно мало 3 оборонні вежі – круглу, чотирикутну, укріплену міцними контрофорсами, та шестикутну або “рогату” що охороняла головні ворота фортеці. Вежі віддалені одна від одної на 60 м під кутом в 50 градусів. Висота круглої вежі – 7 м, чотирикутної – 5 м. В південно-західній частині укріплення розташовувалась цитадель або “верхнє місто”, обнесена додатковою стіною яка не збереглась.
Могильник, що виявили археологи в 1950-51 р. біля підвищення, укріплення та цвинтарна церква відносяться до X-XVIII ст. Церква була зруйнована в XV ст. під час турецького завоювання. В плані, вона являла собою прямокутник, подовжений з північного сходу на південний захід, з напіввідкритою абсидою на північному сході. Стіни храму складені з великого каміння на вапняковому розчині. Довжина церкви – 4,45 м, ширина – 3,80 м, висота частини стін що не збереглися – 1 м, товщина – 0,65 м. Серед знахідок уламки черепиці, архітектурні деталі, розписна штукатурка, кольорове скло.
Могили відносились до трьох історичних періодів: X-XIV ст., XIV-XV ст., XV-XVIII ст. За типом-плитові та ямні поховання. В плані – прямокутні. Довжина від 1 м до 2,3 м, ширина – 0,3-0,7 м, орієнтовані на південний захід. Серед інвентаря-прикраси з бронзи, срібла та золота, поясні пряжки, нагрудні хрести, гудзики у вигляді шариків, браслети, кільця.
Історична довідка:
Алустон або Алуста – приморське укріплення VI ст., що розташоване на березі бухти та охороняло вхід з боку моря в Алуштинську долину. З другої сторони Алустон контролював підступи до узбережжя боку Ангарського та Кебитського перевалів. Укріплення займало центральне положення на Південному узбережжі, вдовж якого проходив морський шлях і Херсонеса в Феодосію та Боспор. Зручне стратегічне положення та географічний фактор визначили будівництво тут візантійським імператором Юстиніаном фортеці Алустон.
Вперше її обстежив в першій половині XIX ст. академік П.І. Кеппен, який зняв план та дав опис пам’ятки. В 1950-1951 р. роботи по вивченню укріплення проводились Кримським загоном ІА АН УРСР під керівництвом Є.В. Веймарна та Ю.В. Кухаренко. В 1969 р. обстеження проводив Південно-береговий загін Кримського відділу ІА АН УРСР.
Роботами виявлені: середньовічний могильник та цвинтарна церква.
Археологічні знахідки зберігаються в фондах Алуштинського краєзнавчого музею та в Кримському відділі ІА АН УРСР.
Дослідження, реставраційні роботи:
Кругла башта неодноразово реставрувалась в 50-х роках XX ст. Алуштинським краєзнавчим музеєм.
Облікова інформація:
Взято на охорону згідно Рішення виконавчого комітету Кримської обласної Ради депутатів трудящих № 595 від 5 вересня 1969 р.
Охоронний № : 173
Межі охоронної зони і зони регулювання забудови: Рішенням Алуштинської міської Ради депутатів трудящих від 11 липня 1974 р. № 407 внесена пропозиція визначити охоронну зону в межах колишнього укріплення в розмірі 1 кв. км.
Основна бібліографія, архівні дані:
Кеппен П.И. Крымский сборник.- Спб., 1837.
Кондараки В.А. Универсальное описание Крыма.- Спб., 1875.- Ч. 15.
Марков Е. Очерки Крыма.- Спб., 1872.
Миллер В.Ф. Археологические [??] в Алуште и ее окрестностях. – Труды Московского императорского археологического общества, Т. 12, 1888.
Отчет Южнобережного археолого-топографического отряда а 1969 г.- // Архив Крымского отдела ИА АН УССР.
Когонашвили К, Махнева О. Алустон и Фуна.- Симферополь, 1971.
Ілюстративні матеріали:
Схематичний план фортеці Алустон.