Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не дозволиш нікому плямити слави, ні честі твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

Пам’ятник визволенню міста, 1943 р.

Моряки Азовської вiйськової флотилiї брали активну участь у звiльненнi мiста Бердянська. На їх честь у парку iм. Шмiдта встановлений пам’ятник морякам-десантникам. Скульптори I.Н. Носенко, Н.С. Носенко, архiтектори Е.М. Юрчук. Бронза, гранiт, 1957. Реконструкцiя 1972.

17 вересня 1943 року воїни 28-ї армiї Пiвденного фронту, яким командував генерал-полковник Ф.I. Толбухiн, i моряки-десантники Азовської вiйськової флотилiї пiд керiвництвом контр-адмiрала С.Г. Горшакова звiльнили Бердянськ вiд гiтлерiвських загарбникiв. На другий день пiсля звiльнення вiдбувся мiтинг, на якому бердянцi говорили про те, що пройдуть роки, затихне гул вiйни, наша країна знову заживе щасливим життям, але нiколи жителi мiста не забудуть цього свiтлого дня.

Центральною фiгурою пам’ятника заввишки 3 м є моряк, який закликає товаришiв у бiй з ворогом. Лiворуч вiд нього матрос, що стискає в руках автомат, праворуч – поранений, стiкаючий кров’ю, моряк останнiм зусиллям пiднiмає гранату. Пiд мармуровими плитами (розмiр 1,6(2 м) у братськiй могилi сплять вiчним сном 20 морякiв-десантникiв, якi загинули при звiльненнi Бердянська. [Калугін П.М. Пам’ятники морської слави в Україні. – Праці Науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень, 2006 р., т. 1, с. 159 – 176].