2000 р. Пам’ятки архітектури та містобудування України

Будинок полкової канцелярії

Будинок споруджено в 1690-х роках на території дитинця недалеко від замкового рову. Спочатку належав полковнику Я.Лизогубу, а після його смерті (1698 р.) – гетьманові І.Мазепі. У XVIII ст. тут послідовно розміщувалися канцелярія Чернігівського козацького полку і міська управа, а з кінця XVIII до початку XX ст. – архів.

Первісно будинок був мурованим двоповерховим, але внаслідок пошкоджень під час пожеж 1718 і 1750 рр. 2-й поверх було втрачено. У XVIII ст. до північного фасаду прибудовано тамбур з фігурним фронтоном. У XIX ст. розібрано печі, пробито нові вікна на східному й західному фасадах, черепичний дах замінено залізним. Реставровано будинок у 1954 р.

Будинок – одноповерховий, шестикамерний типу “хати на дві половини”, на підвалі, з розмірами в плані 18:16 м, перекритий системою коробових склепінь. Двосхилий шпилястий дах – з монументальними трикутними фронтонами на причілках. Цегляні стіни муровані на вапняному розчині, потиньковані й побілені. Дах укритий покрівельним залізом по дерев’яних кроквах.

Оздоблення фасадів збагачується й ускладнюється від східного фасаду до західного та південного. Форми декору – лопатки, пілястри, півколонки, карнизи з розкріповками, наличники та сандрики – набрані з лекальної цегли. На рогах будинку – масивні пілястри. Стіни увінчує багатообломний роз-кріпований карниз.

В архітектурному образі споруди органічно синтезовано найприкметніші риси українського та московського зодчества Ця пам’ятка є найімпозантнішою цивільною будівлею лівобережної України XVII ст.

В.В.Вечерський

Джерело: Пам’ятки архітектури та містобудування України. – К.: Техніка, 2000 р., с. 290.