1974 р. Паспортна інформація

Могила Л. І. Глібова

Пам’ятка історії

1893 р.

Розміщення:

Чернігівська обл., м. Чернігів, вул. Толстого, Болдина гора, біля Троїцького собору.

Загальний опис:

Могила Л.І. Глібова знаходиться на Болдиній горі на території колишнього Троїцько-Іллінського монастиря, біля стін Троїцького собору. Могила не обгороджена.

Пам’ятник являє собою бетонне погруддя, встановлене на прямокутному постаменті з сірого граніту.

На постаменті напис:

“Поет-байкар Леонід Глібов, 1827-1893”

Висота погруддя – 1,3 м, розміри постаменту – 2,35×1,0×1,0 м.

Історична довідка, відомості про дослідження:

Леонід Іванович Глібов народився 4 березня (21 лютого) 1827 р. в с. Веселий Поділ, колишнього Хорольського повіту на Полтавщині в родині управителя маєтку поміщика А. Родзенка.

Дитячі роки Глібова пройшли в маєтку П. Родзенка в с. Горба Кременчуцького повіту, куди переїхав по службі його батько. Спочатку Глібов одержав початкову домашню освіту, а в 1840 р. його віддали до Полтавської гімназії. Писати вірші почав з 15 років.

Захворівши, Глібов залишає гімназію. Підготувавшись самостійно, він у 1840 р. вступає до Ніжинського ліцею вищих наук князя Безбородька.

З 1855 р., після закінчення ліцею, працює викладачем історії і географії в Подільській губернії, а в 1859 р. переходить працювати на ту ж посаду в Чернігівську чоловічу гімназію. Як учитель був прихильником демократичної педагогіки М.І. Пирогова.

Перші байки Глібова з’явились у 1853 р. в “Черниговских губернских ведомостях”.

В 1850-х роках в Чернігові створюється ліберально-демократичний гурток “Курінь” (керівник – С.Д. Hoc), в діяльності якого Глібов приймав активну участь.

Внаслідок зусиль Глібова з липня 1861 р. починає виходити щотижнева газета “Черниговский листок”. В газеті вміщувались матеріали на українській і російській мовах.

У 1863 р. “Курінь” за розповсюдження нелегальної літератури було розгромлено. Глібова було звільнено з посади і позбавлено права редагувати газету. За ним встановлюється поліцейський нагляд. Глібов був змушений виїхати в м. Ніжин. Не маючи доказів зв’язків Глібова з землевольцями, поліція припиняє переслідування поета.

У 1867 р. він повертається в Чернігів і влаштовується завідуючим земської друкарні. Навколо Глібова гуртуються літературні й театральні сили Чернігова. З 1889 року Глібов вміщує свої твори в галицькі журнали “Зоря” і “Дзвінок” – єдиний шлях друкування творів на українській мові, яких в останні чотири роки він створює вдвоє більше, чим за все життя.

Наприкінці 1880-х років Глібов осліп. Помер Глібов 10 листопада (19 жовтня) 1893 року від астми і хвороби серця. Поховано його в Чернігові на Болдиній горі, біля стіни Троїцького собору. Пам’ятник роботи архітектора Ріццолатті було встановлено на його могилі у 1899 р. В 1939 р. був замінений другим.

Крім 107 байок, Л.І. Глібов написав українською мовою понад 40 пісенних творів, 44 віршованих загадок і стільки ж відгадок. Російською мовою створив понад 90 ліричних та близько 30 сатиричних поезій, 2 п’єси, 4 оповідання тощо.

Облікова інформація:

Взято під охорону згідно постанови Ради Міністрів УРСР № 711 від 21.07.1965 р.

Охоронний № : 16.

Основна бібліографія, архівні дані:

УРЕ.- Т. 3.- С. 301-302.

Ілюстративні матеріали:

Могила Л.І. Глібова. Схематичний план.

Могила Л.І. Глібова. Загальний вигляд.