2008 р. Чортків. Костел
Джихад Джаббаров (andy-babubudu)
12 вересня 2008 р.
Як на мене, то Чортківський костел – найвеличніша та найкрасивіша релігійна споруда України. Навіть, Львівська Катедра не може зрівнятися з його величчю. Незважаючи на змішання стилів, краса архітектурних ліній та гармонійне співвідношення форм, досконалість окремих деталей чортківського костелу дають підстави віднести його до найкращих пам’яток костельного зодчества, що збереглися на території країни до наших днів.
Костел Матері Божої Святого Розарія і Святого Станіслава (ну і назва!) вперше був побудований у 1610 році, як Домініканський собор. Під час численних нападів татар на Чортків тут переховувалося місцеве населення, бо костел був оточений високими оборонними мурами. У 1663 році під час походу на Смоленськ тут був проїздом польський король Ян Казимір, який взяв участь у святій Літургії в місцевому костелі. У 1683 році тут побував король Ян III Собеський.
Наприкінці XIX ст. населення Чорткова настільки зросло, що костел не вміщував усіх парафіян і тому почали будівництво нового храму й монастиря, а старий костел разом з частиною мурів і веж було розібрано та споруджено новий у стилі ”надвіслянської готики”. Ця перебудова тривала 9 років і була майже закінчена перед Першою світовою війною. Проект нового костелу підготував видатний польський архітектор, професор Краківського університету Ян Сас – Зубжинський, скульптурні фігури святих виготовили уславлені майстри Чеслав Стовп і Діаман Станкевич.
Під час війни постраждали дзвони, які було знято і вивезено росіянами, окрім найбільшого, який окупанти не змогли зняти. 1917 року, під час наступу німецьких військ, дзвін розбили і таким чином зняли. Через два роки дзвони було повернуто і знову поставлено…
Безумовно, що найбільшою жорстокістю відзначилась безбожна радянська влада. На початку липня 1941 року перед загрозою фашистської чуми безвірки з лав радянської армії підпалили монастир і костел, але чортківчани вчасно погасили полум’я. А ще енкаведисти замордували на Червоному Березі або Стінці (околиця Чорткова) отців – домініканців: Юстина Спирлака, Яцека Місюту, Анатолія Знаміровського і брата Андрія Бояковського. У монастирі були замучені також о. Геронім Льонгава, бр. Регінальд Червонка, бр. Мефодій Іванішчув, Йосип Вінцентович. Похоронені отці – домініканці у склепі на міському кладовищі.
До 1946 року костел св. Станіслава належав римокатоликам, у 1947 – му його передали православній громаді міста. У 1959 році з ініціативи місцевих властей храм перетворили на склад міськторгу. У 1989 році костел повернуто оо. домініканцям, які сьогодні активно розвивають свою душпастирську діяльність. Він став відновленим центром християнської духовності для католиків латинського обряду як в самому Чорткові, так і в його околицях.