Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ненавистю і безоглядною боротьбою прийматимеш ворогів твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

Церква св. Параскеви

Церква св. Параскеви

Розмір зображення: 800:436 піксел

Перші згадки про церкву в селі – монастирську в присілку Левково – датуються 1522 [1] (1580 [2]) р. Парафіяльна сільська церква ериґована дідичем Карлом Станіславом Радивилому 1696 р. 3 Ймовірно, ерекційний акт був наданий вже існуючій церкві. У 1716 р. збудовано нову будівлю. 4 Як свідчить акт візитації 1726 р., це була

“чудова церква, велика, нова, великого достатку. З дерева роблена гладко, формою звичайною. Дзвіниця на брамі з дахом показним. На церкві (наві) баня велика з хрестом. Над великим вівтарем баня мала. Бабинець на три яруси з приміщеннями виведений, на якого верху хрест залізний. Дах всюди новий. Навколо бабинця опасання з окремим дашком”. 5

На початку XIX ст. в церкві встановолено органи. 6 31875 р. – православна. Згоріла у 1915 р. підчас першої світової війни. 7 У1928 р. в селі відчинено неоунійну парафію св. Параскеви, яка діяла до 1947 р., до виселення українців під час акції “Вісла”. 8

Згідно з рисунком, зробленим за нечіткою фотографією, 9 це була дерев’яна тризрубна церква з ширшою прямокутною навою, вужчим вівтарем та вужчим квадратовим в плані бабинцем. Наву вкривав двосхилий дах, увінчаний на гребені сліпим ліхтарем з маківкою. Над бабинцем здіймались два яруси квадратової в перекрої вежі-дзвіниця, завершеної наметовим дахом з маківкою. Перший ярус – власне бабинець, оточувало опасання зі стовпів з підкосами. Другий ширший і третій вужчий яруси теж оточували аркади-галереї, що нависали над нижніми дахами. Стіни церкви були шальовані вертикально дошками, а дахи і піддашшя опасань криті ґонтами. Всередині всі приміщення були перекриті стелями по балках.

Ймовірно, у 1928 р. для неоунійної парафії збудовано нову дерев’яну церкву, що після виселення українців перетворена на костел. Це – традиційна тридільна безверха будівля. Складається з ширшої прямокутної нави, дещо вужчого прямокутного бабинця та значно вужчого прямокутного вівтаря з двома захристіями по боках. Нава і бабинець вкриті двосхилими дахами, вівтар – трисхи-лим. Гребінь даху нави вінчає посередині сиґнатурка, вкрита чотирибічним наметом. На кінці гребеня вівтаря встановлена невелика маківка. Стіни церкви шальовані вертикально дошками і лиштвами.

1. Ks. Sosna G. Historyczny zarys Kościoła Prawosławnego od zarania dziejów do chwili obecnej na terenie województwa Białostockiego. // Wiadomości Polskiego Autokiefalicznego Kościoła Prawosławnego. 1978, N3-4. S. 43-95.

2. Mironowicz A. Podlaskie ośrodki i organizacje prawosławne w XVI i XVII wieku. – Białystok, 1991.

3. Słownik geograficzny królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. – Warszawa, 1881. T. 2. – S. 93; Лонгинов А. Червенские города. – Варшава, 1885. – C. 334.

4. ЦДІА, фонд 693, опис 1, справа 260, аркуш 54.

5. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Konsystorz Grecko-Katolicki w Chełmie, Sygn. 780, а. ЗООа.

6. Maliszewski M., Welik G. Unici Podlascy. Przewodnik Historyczny. – Siedlce, 1992.

7. Seniuk B. Architektura cerkiewna brzeskiej części diecezji włodzimierskiej w świetle inwentarzy wizytacyjnych z lat 1725-1727. // Lubelszczyzna. – Lublin, 1996. N2. – S. 23-51.

8. ЦДІА, фонд 309, опис 1, справа 1064; Lomaz В. Neounia w Diecezji Siedleckiej. // Chrześcijański wschód a kultura Polska. – Lublin, 1989. – S. 55-74.

9. Seniuk B. Architektura cerkiewna brzeskiej części diecezji włodzimierskiej w świetle inwentarzy wizytacyjnych z lat 1725-1727. // Lubelszczyzna. – Lublin, 1996. N2. – S. 23-51.

Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 180 – 181.