1968 р. По Україні

Г. Н. Логвин

Уже в XII ст. Канів був великим укріпленим містом, надійним бастіоном, висунутим далеко на південь, проти степових хижаків-половців, печенігів. У 1239 р. першого удару татаро-монгольських орд зазнав Канів. Місто загинуло, але храм уцілів і наприкінці XVIII ст. був відбудований, а в XIX ст. грунтовно реставрований. В літопису під 1144 роком зберігся запис про те, що цього року «заложена бысть церква святого Юрія, Всеволодом князем, місяця іюня в дев’ятий день». Це князь, Всеволод Ольгович, прагнучи закріпити своє становище і збільшити популярність, збудував чимало церков – Кирилівську в Києві, Апостолів у Білгороді й, нарешті, Юрія в Каневі.

Церква тринефна з шістьма опорними стовпами і одною банею. Вона становить одну групу з храмами XII ст. – Єлецькою і Борисоглібською церквами в Чернігові, Кирилівською та Богородиці Пирогощі в Києві, Успенською у Володимирі-Волинському. її нерухомий масив оживляють тільки широкі лопатки з півколонами, що членують фасади, та пояс ніш на рівні хорів і прорізи вікон, а в завершенні підбанника – легенька аркатура. Такі храми становлять той етап в архітектурі, коли розвиток певного стилю досягає своєї найвищої точки. В цих спорудах конструктивне вирішення і архітектурно-мистецький образ повністю зливаються. В них немає нічого зайвого; «природний добір» лишив тут тільки найдоцільніші й функціонально необхідні частини, а в архітектурі й декорі тільки те, що зумовлене конструкцією.

Головна риса їх – нерухомість силуету, монументальна величавість. Білий, лапідарний силует описуваного храму на високих берегах надовго запам’ятовується. Він є ніби пам’ятником хоробрим дружинам давньої Русі, пам’ятником, що уцілів після монгольської навали, нападів татаро-турецьких хижаків, що не раз плюндрували цей край.

Джерело: Логвин Г.Н. По Україні. – К.: Мистецтво, 1968 р., с. 72.