2000 р. Пам’ятки архітектури та містобудування України

Собор св.Георгія (Успенський)

Мурований собор закладено в ім’я св.Георгія (Юрія) 9 червня 1144 р. Будувався він коштом великого князя київського Всеволода Ольговича. У 1805 – 1810 рр. собор, занепалий у кінці XVIII ст., був реконструйований у класицистичних формах: з’явилися “ампірні” вікна й трикутні фронтони на фасадах, а також дві вежі-дзвіниці на західному фасаді. У 1833 р. його переосвячено на Успенський. У 1966 – 1970 рр. за проектом архітекторів М.Говденко та М.Холостенка собор реставровано й пристосовано під музей народного мистецтва, а в 1990 р. повернуто релігійній громаді.

Споруда стоїть на високому пагорбі правого берега Дніпра, в історичному середмісті Канева, посеред давньоруського дитинця і є головною містобудівною домінантою.

Собор – однобаневий. тринавовий, шестистовп-ний, триапсидний, класичної хрещато-баневої структури. Фасади розчленовані лопатками й півколонами, з арковими нішами. Середнє прясло кожного фасаду (крім східного) акцентується перспективними порталами. Циліндричний підбанник розчленований лопатками й увінчаний аркатурним фризом. Первісно прясла стін мали позакомарні завершення.

Західна частина храму має хори, що спираються на циліндричні склепіння й відкриваються в середню наву великою аркою. Внутрішньостінні сходи на хори влаштовано в північній стіні. В інтер’єрі збереглися три поховальні ніші-аркасолїї.

Стіни викладено з плінфи формату 4,5..5,5:20..25:31..39 см на вапняно-цементівковому розчині порядовою системою мурування. Ззовні та всередині стіни потиньковані; в інтер’єрі на тиньку збереглися графіті. Підмурки стрічкові. Первісна підлога була влаштована з полив’яних кахлів синьо-жовтої гами. Дахи по дерев’яних кроквах і кружалах укриті покрівельною сталлю.

Пам’ятка є видатним витвором київської архітектурної школи XII ст.

В.В.Вечерський

Джерело: Пам’ятки архітектури та містобудування України. – К.: Техніка, 2000 р., с. 273 – 274.