1929 р. Виставка проектів увічнення пам’яті Т. Шевченка

Федір Ернст

[…] Друга частина Виставки – проекти відзначення, – пізніше, – оформлення могили. Виставка дає фотографії й картини первісного стану могили, чавунного хреста, поставленого згодом Заходами В.В.Тарновського, сучасного, – досить таки курйозного, – обеліска на могилі, з бюстом над ним й оперетковими барельєфами й нарешті тих широких заходів, яких вживають зараз НКО й заінтересовані окрвиконкоми в справі упорядкування й відповідного оформленнявсієї Шевченкової гори й могили. Шлях, звичайно, цілком правильний – оголошення заповідника, укріплення гори від зсувів, геологічне дослідження, збудування готелю для екскурсантів (місце вибрано найкраще – не надто близькой не далеко від могили).

І нарешті – проекти упорядкування й оформлення самої гори-могили. Тут справа не зовсім гаразд. Замість максимальної обережності, підкреслення природної краси цього місця, яке обрав сам поет, – проекти немилосердно ріжуть схили гори прямими лініями сходів, подібних на етонові сходи до київського пляжу, розводять банальні бульвари (бульвар – на такий моглиі !), споруджують кругленькі, як паштет, кургани. На жаль, лише частина тих проектів, що була на харківській виставці – показана тут. Єсть серед них досить цікаві роботи студентів Київського художнього інституту – зроблені, правда, не без впливу лейпизького пам’ятника бійки народів.

Але чи не краще над усе зберегти й підкреслити природну величність, могутню красу цього місця, забравши геть навіть те, що розвела тут, бодай з добрим наміром, але дрібна душа нащадків, – всі ці штакетики, алейки, крамнички,грядки з квіточками, поштові скриньки ? Чи не краще було б провести сходи чи дорогу ярком, за горою, так, щоби перед одвідувачем одразу розгорталась картина могили й широкої долини Дніпра ? І збільшивши курган, поставити на ньому монументально-простий обеліск з лаконічним написом ?

Такий спосіб, здається мені, був би найкращим відзначенням і вшануванням природної краси й поетової могили. А далі – час вже дбати й про відповідні монументи у Києві.

Пролетарська правда, 1929 р., 16 червня.

Джерело: Пам’ятки України, 1993 р., № 1-6, с. 124.