2000 р. Церкви України: Закарпаття

Шелестово Мукачівський район

Церква св. арх. Михайла. Поч. XVIII ст. або 1777.

Одна з найкращих дерев’яних церков стоїть тепер в Ужгородському музеї просто неба. Серед кількох збережених лемківських церков шелестівська вирізняється бездоганними пропорціями, особливою стрункістю, чудово проробленими художніми деталями.

Висока барокова вежа сповнена чарівної грації, баня над вежею має розвинуті грані і вище – ажурну аркаду відкритого ліхтарика, увінчаного главкою з кованим хрестом. Такі ж главки повторено над шатровими верхами нави й вівтаря. Загальний ритм форм – це динамічний злет зі сходу на захід. Зруби збудовано з дубових брусів (15: 40 см), що скріплені в кутах замками “ластівчин хвіст”. Висота бабинця з вежею сягає 22 м.

Як і інші лемківські закарпатські церкви, шелестівська також зазнала перенесення. Датою спорудження вважають 1777 р., але церква в Шелестові згадують в 1692 р. У 1733 р. йдеться про церкву, що мала три дзвони і діяла вже принаймні на початку XVIII ст.

Т. Легоцький вважав, що в 1777 р. церкву повністю оновили і потім посвятили (у 1797 р. згадують оновлений храм). На початку XX ст. стіни зрубів поштукатурено і побілено .

Після того, як у Шелестові збудовано нову муровану церкву, дерев’яну на початку березня 1928 р. вирішила купити мукачівська православна громада за ініціативою протоієрея І. Ілечка. Церкву посвятили 5 серпня 1928 р. єпископи Серафим і Горазд.

У часи СРСР церква була певний час занедбана, а в 1969 – 1972 роках її відреставрували архітекти Б. Киндзельський та І. Могитич.

У 1974 р. церкву перевезено до Ужгорода. Це єдина класична лемківська церква, що залишилася в Закарпатті. Ще дві – в Сваляві та Руській Кучаві – зазнали переробок. Іконостас прикрашали ікони видатного закарпатського живописця XVII ст. Іллі Бродлаковича-Вишенського. Ікони його пензля – “Архангел Михаїл” (1666 р.), “Святий Миколай”, “Богоматір Одигитрія” зберігають у Закарпатській картинній галереї. Більшість оригінальних ікон шелестівської церкви щезли без сліду. До іконостаса було вмонтовано ікони 18 ст., перевезеш з Колочави в 1975 р.

Джерело: Сирохман М. Церкви України: Закарпаття. – Льв.: 2000 р., с. 237.