Декоративна скульптура «Байбак»
Наталя Мархайчук, Анатолій Троян
Декоративна скульптура «Байбак – символ Куп’янська», 2014 (мист.). Пл. Центральна. На осі терасної алеї; за 100 м від пам’ятника воїнам-куп’янчанам, загиблим в Афганістані. Автор – ск. О. Рідний, втілення проекту – ТО «Територія скульптури»; майстерня М. Ятченка.
Появу в центрі Куп’янська «пам’ятника байбаку-захиснику» ініціював школяр М. Тарценко. Ідею підтримали мешканці міста; фінансове забезпечення організував Герой України, народний депутат В. Остапчук. 30 серп. 2014, під час святкування дня міста, відбулося офіційне відкриття «пам’ятника символу Куп’янщини – байбаку».
Вибір об’єкта зображення – представника місцевої фауни байбака – обумовлений історично. За однією із легенд назва міста походить від нагорнутих байбаками «купин». Крім того, 21 верес. 1781 указом імператриці Катерини ІІ затверджено перший варіант герба м. Куп’янська, у нижній частині якого на золотому тлі містилося зобра ження байбака. Ця тема варіювалася у подальших моделях герба міста (1797, 1863) як центральна. Рішенням сесії міської ради Куп’янська 29 груд. 2000 затверджено герб (автор – Ю. Піскарьов).
Байбака у скульптурі (вис. бл. 1,6 м) зображено у властивій для байбака- «вартового» позі «стовпчик», яка, зазвичай, з’являється у тварини, коли вона охороняє колонію байбаків, які мирно харчуються, або відчуває небезпеку. Він завмер, стоячи на задніх лапах, та оглядає округу. Біля його хвоста – прим’яті пшеничні колоски. Лівою лапою байбак притримує точну копію герба міста Куп’янська (вис. бл. 0,6 м); за гербом – козацька шабля (довж. клинка бл. 0,5 м). Пластична мова підкреслено реалістична, акцент зроблено на деталюванні (хутро, колосся, елементи герба).
Незважаючи на те, що компоненти пам’ятника нечисленні, і сам твір має вигляд підкресленої лаконічності і завершеності, автор втілив у скульптуру цілу в’язанку символічних смислів. «Стояча» поза тварини на двох задніх лапах, які широко розставлені і міцно стоять на землі, підтримка лівою передньою «нетваринного» предмета – герба створюють алюзію людинигосподаря, яка тут мешкає споконвічно. Дещо піднята вгору мордочка тварини і заплющені очі показують стан розвідки нюхом можливої небезпеки і знайомства з тим, що не є очевидним, а саме майбутнього. Шабля, яка припасована з лівого боку, завершує антропологічний асоціативний ряд. До всього, тут ще проглядається ледь вловима асоціація з типовим мистецтвом степової сивої давнини – з т. зв. кам’яними бабами.
Скульптору вдалося створити цікавий символічний образ степової України в образі байбака з потужними смисловими антропологічними смислами – степовий українець невіддільний від природи, серед якої мешкає, і сам є природою, який живе тут споконвічно і славно, і який завжди на сторожі майбутнього як господар і воїн-охоронець. Виконана у відносно новому для міської скульптури матеріалі (склопластик) скульптура байбака пофарбована під бронзу. Як різновид міської тематичної пластики об’єкт традиційно позбавлений рис монументальності.
Скульптура байбака встановлена на невисокому, квадратному в перетині, гранітному постаменті-підніжжі (вис. бл. 0,5 м) розрахована на круговий та близький огляд. З чолового боку постаменту вміщено фрагмент вірша О. Олеся «Живи, Україно…». Звернений до міськради та Центральної площі (до пров. Духовного). Прилегла територія викладена тротуарною плиткою; навколо влаштовані газони. Об’єкт виступає органічною складовою архітектурного та художньо-естетичного образу міста, надаючи йому рис завершеності. Встановлена в історичній частині міста скульптура виконує патріотичновиховну функцію, утворюючи в міському середовищі додатковий візуально-смисловий акцент. Є прикладом пошуків тотожних часових пластичних форм у міському середовищі. Схожа паркова скульптура «Байбаки» встановлена у парку відпочинку «Залізничник» смт Куп’янськ-Вузловий.
Джерела та література:
Материалы для истории колонизации и быта Харьковской и отчасти Курской и Воронежской губерній. – Х., 1890.
Червона книга України. Тваринний світ / Під заг. ред. І. А. Акімова. – К.: Глобалконсалтинг, 2009.
Кукса М. Символи і їхня мова // Символіка Куп’янщини. – Куп’янськ. «День города!» 30 августа. – День города. Фейерверк и… «День сурка».
Кукса М. Ф. Куп’янщина в потоці історії. – Х:. Харківський приватний музей міської садиби, 2009.
Джерело: Звід пам’яток історії та культури України: Харківська область. . – К.: 2018 р., с. 31.