Пам’ятник медичним сестрам

Володимир Путятін, Ольга Тищенко

Розмір зображення: 683:577 піксел

Пам’ятник медичним сестрам, 2004 (іст.). Вул. 1 Травня, 26. На території медичного коледжу ім. М. Шкарлетової. Автор – ск. І. Ковальов. Розміри: заг. – 2,5 × 1,5 × 1,3 м; постамент – 0,8 × 1,0 × 1,0 м.

Відкритий 1 верес. 2004 на честь медичних сестер, які брали участь у Другій світовій війні, локальних війнах, ліквідації наслідків катастроф.

Встановлений за сприяння директора медичного коледжу О. Брянцева. На відкритті першого пам’ятника медичним сестрам в Україні були присутні: прем’єр-міністр України В. Янукович, міністр освіти і науки В. Кремінь.

Куп’янський медичний технікум відкрито у верес. 1931 (1939 – 51 – фельдшерсько-акушерська школа, 1951 – 2003 – медичне училище, з 2003 – медичний коледж ім. Марії Шкарлетової). Тоді було прийнято 30 дівчат для навчання за спеціальністю «Помічник лікаря». 1933 – 41 медичний заклад підготував понад 260 фахівців. За часів німецько-радянської війни 1941 – 45 в підрозділах РСЧА перебувало понад 200 тис. лікарів і 500 тис. фельдшерів, медичних сестер, санінструкторів і санітарів. Діяло понад 6 тис. шпиталів на фронті і в тилу. Зусиллями медичних працівників надана допомога понад 10 млн червоноармійців. У партизанських загонах С. Ковпака велику роботу проводили медсестри Г. Борисенко, М. Бобіна, Є. Пащенко, Л. Ферапонт та багато ін. За мужність, відвагу і героїзм в роки війни нагороджені званням Героя Радянського Союзу 47 медиків, більшість із яких загинули при виконанні службових обов’язків, 283 удостоєні ордена Леніна, понад 600 – ордена Червоного Прапора. З-поміж них: санінструктори – В. Гнаровська, З. Самсонова; медсестри – М. Цуканова, З. Туснолобова-Марченко, О. Удовиченко; гв. лейтенанти медичної служби С. Григорян, Г. Кравцов та ін.

1941 навчання у фельдшерсько-акушерській школі велося за прискореною програмою на базі шпиталю, що був розгорнутий у середній школі № 1. Перший воєнний випуск фельдшерів відбувся 20 жовт. 1941.

Серед випускників – М. Коргун, яка вступила в 4-й Московський залізничний батальйон, пройшла всю війну, мала тяжке поранення. За врятування життя сотням поранених нагороджена орденом Вітчизняної війни 2-го ст. і багатьма медалями.

Шкарлетова Марія Савеліївна (1925 – 2003) – Герой Радянського Союзу (1945). На початку війни разом з односельцями копала оборонні лінії для радянських військ. «Бойове хрещення» як санінструктор отримала в жовт. 1943 у десантній операції біля с. Військове (Дніпропетровська обл.). За весь час війни винесла з поля бою та надала екстрену допомогу 400 радянським солдатам і офіцерам. Війну закінчила у лавах переможців у Берліні. Рядова медсестра Червоної армії також залишила напис на одній із колон рейхстагу у 1945. Випускниця фельдшерсько-акушерської школи (1949). За особливі заслуги в справі охорони здоров’я Міжнародна ліга Червоного Хреста нагородила М. Шкарлетову медаллю ім. англійської медсестри Флоренс Найтінгейл, яка віддала багато сил і уміння служіння людям. 17 черв. 2004 згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України за № 376-Р її ім’я було присвоєно Куп’янському медичному коледжу. Поруч з пам’ятником, на стіні медичного закладу, встановлена меморіальна дошка медсестрі М. Шкарлетовій.

Випускниця 1955 цього ж училища Т. Городкова працювала у Куп’янській лікарні. Указом Президії Верховної Ради УРСР від 31 серп. 1982 їй присвоєно почесне звання заслуженого працівника охорони здоров’я України. У трав. 1986 мобілізована у Чорнобиль для надання екстреної допомоги ліквідаторам техногенної катастрофи, які отримали смертельно небезпечну дозу опромінення. 1990 померла від променевої хвороби.

Залізобетонний барельєф встановлений на кубічному постаменті, який обличкований сучасною плиткою із грубою фактурою нерівної поверхні. Тлом для загальної статичної композиції виступає полотнище прапора з пробитою червоною зіркою у лівому верхньому куті, яке трактоване з декоративною умовністю. У його центральній частині зображений рельєф «Догляд за пораненим», котрий відтворює догляд і піклування медсестри за пораненим бійцем. Нижче розташований відтворений у техніці високого рельєфу поширений мотив – руки, які умовно підтримують серце, – традиційно символізує потребу у кваліфікованій і дбайливій медичній допомозі. Виділене червоним серце є єдиним яскравим акцентом пам’ятки, вирішеної у темно-брунатних кольорах. На чоловому боці постаменту вмонтована металева табличка (0,2 × 0,4 м) з присвятним написом, який виконано брусковим шрифтом. Щороку під час проведення Дня Перемоги та медичних свят студенти коледжу покладають квіти до пам’ятника.

Джерела та література:

Апальков А. К., Атакин Ф. В. Багрянова К. П. и др. Подвиги во имя Отчизны. – Х.: Прапор, 1985.

Куп’янську – 350: Історико-економічний огляд / Авт.-укл. А. Григоров. – Х.: Золоті сторінки, 2005. Здравоохранение в годы Великой Отечественной войны 1941 – 1945 / Под ред. М. И. Барсукова и Д. Д. Кувшинского. – М.: Медицина, 1977. Костыря И. Сестра милосердия // Медицина в солдатской шинели. – К.: Здоров’я, 1989.

Кузьмин М. К. Советская медицина в годы Великой Отечественной войны. – М.: Медицина, 1979.

Кукса М. Ф. Куп’янщина в потоці історії. – Х.: Харківський приватний музей міської садиби, 2009.

Маєвська Н. К. Медична служба в партизанських загонах. – К.: Здоров’я, 1985.

Шкарлетова М. С. Витівки війни // Кукса М. Війна. Куп’янщина. Пам’ять. 60-річчю Великої Перемоги присвячується. КПЛ. Куп’янщина, події, люди. – Куп’янськ; Балаклія: ВД «Балдрук», 2005.

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України: Харківська область. . – К.: 2018 р., с. 61 – 62.