Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пімсти смерть великих лицарів

Богдан Хмельницький

?

Пам’ятний знак ліквідаторам

Наталя Мархайчук, Анатолій Троян

Пам’ятний знак ліквідаторам

Пам’ятний знак ліквідаторам аварії на ЧАЕС, 2010 (іст.). На підвищенні, на фасадній площадці меморіального кладовища. Автор – арх. І. Величко. Вис. стели – 4,5 м; площадка – 8,0 × 4,0 м.

Споруджений за ініціативи громадського об’єднання «Чорнобиль» у м. Куп’янську. 26 квіт. 1986 на півночі Київської обл., біля м. Чорнобиль трапилася одна з найбільших техногенних катастроф 20 ст. – вибухнув четвертий реактор на Чорнобильській атомній станції, внаслідок чого постраждали понад 5 млн жителів України, Білорусії, Росії та західних європейських країн. 1986 – 87 евакуйовано і переселено із забруднених радіацією місць бл. 130 тис. чол. Героїчними зусиллями бл. 600 тис. ліквідаторів (400 тис. – громадяни України) зупинили смертоносну дію катастрофи, а 30 листоп. 1986 Державна комісія прийняла зведену споруду «Саркофаг», яка надійно закрила аварійний реактор від довкілля.

З м. Куп’янська і Куп’янського р-ну лише по лінії військкомату було призвано 533 чол., 20 співробітників медичних закладів, 20 представників органів внутрішніх справ. 1987 у м. Куп’янську було організовано громадське об’єднання «Чорнобиль», в якому (станом на 2015) зареєстровано 185 чол. Щорічно до пам’ятного знака в день ліквідаторів на ЧАЕС мешканці міста і району несуть квіти на пошану вже померлим «чорнобильцям». Композиція та матеріали ідентичні до пам’ятного знака воїнам-інтернаціоналістам. У наскрізному отворі закріплена виготовлена з металевих пластин дата чорнобильської трагедії. Замість меморіальної дошки встановлені 3 різномасштабні плити у формі неправильних прямокутників, загальні абриси яких імітують вибух. На центральній плиті награвійований символічний «дзвін Чорнобиля»; на лівобічній – присвята, на правобічній – епітафія.

Джерела та література:

Куп’янську – 350: Історико-економічний огляд / Авт.-укл. А. Григоров. – Х.: Золоті сторінки, 2005.

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України: Харківська область. . – К.: 2018 р., с. 48.