Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ненавистю і безоглядною боротьбою прийматимеш ворогів твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

2003 р. Звід пам’яток Києва

Сергій Верговський, Петро Лошак

2003 р. Звід пам’яток Києва

297.4. Архітектурно-етнографічний комплекс «Південь України», 19–20 ст. (архіт.).

На польовій ділянці південної частини музею встановлено пам’ятки народного будівництва із Запорізької, Миколаївської та Одеської областей. Комплекс перебуває на стадії формування. Тут передбачено розташувати ще бл. 50 оригінальних і реконструйованих будівель, об’єднаних у садиби вулицею, з вітряком на вигоні, колодязем. Через долину на узвишші буде зведено комплекс оборонних споруд 18 ст. Панівні тенденції формування традиційного житла краю склалися під впливом переселенців, що прибували сюди з різних регіонів України, хоча місцями збереглися культурні осередки національних меншин. Забудова поселень здійснювалася переважно на основі регулярного планування, але в деяких випадках (на пересіченій міс-цевості) трапляється вільне планування, притаманне старим селам.

Поєднання двох типів планування – вільного та регулярного – надає специфічного колориту регіонові, й це складає основу забудови експозиції.

Найдавніше одно- та дводільне житло 19 ст. тут подібне до наддніпрянського: зрубні чи сошні стіни, глино-очеретяні стелі по поздовжньому сволоку і слижах, чотирисхилі дахи з випусками вінців під «дармовис», солом’яна покрівля «внатрус». У кін. 19 – на поч. 20 ст. на зміну цьому типу житла з’явилися будівлі з тридільним плануванням, саманними стінами, глино-очеретяними стелями, двосхилими дахами, очеретяною покрівлею, глинобитним чи дощаним фронтоном. Господарські будівлі прибудовані до хати в один ряд.

Набуло поширення й житло, подібне до слобідської «хати з хатиною».

Забудову селянського двору Півдня складають комори, погреби, літні кухні, хліви, половники; до виробничих будівель належать водяні млини та вітряки.

Для зведення житла, господарських та виробничих споруд використовувався місцевий будівельний матеріал – камінь-черепашник з традиційним застосуванням дерева в стелях, стінах, дахах.

Глинобитні печі в хатах і мальовані груби у світлицях, різьблені сволоки, одвірки та вікна, причілки, мальовані «кругами», «хмеликами» та «вазонами», є ознаками прадавніх сакральних й мистецьких традицій.

Автор генерального плану – П. Лошак.

Література:

Бабенко В. А. Этнографический очерк народного быта Екатеринославского края. – Екатеринослав, 1905; Гудченко З. С. Музеї під відкритим небом. – К., 1982; Осадчий Г. И. Щербановская волость Елисаветградского уезда Херсонской губернии. – СПб., 1894; Самойлович В. П. Українське народне житло. – К., 1972; Юрченко П. Г. Народное жилище Украины. – М., 1961.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2003 р., т. 2 (Київ), с. 773.