Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ні просьби, ні грозьби, ні тортури, ані смерть
не приневолять тебе виявити тайни

Богдан Хмельницький

?

1999 р. Звід пам’яток Києва

Віталій Отченашко, Тетяна Скібіцька

Житловий будинок, кін. 18 – поч. 20 ст.

(архіт.).

Андріївський узвіз, 2-а.

На розі кварталу біля виходу Андріївського узвозу і вул. Покровської на Контрактову площу. Є найстарішою будівлею великої садиби, яка з кін.18 ст. належала київському купцю Ф. Лакерді та його нащадкам, 1902 р. перейшла у власність купця А. Фролова. Включає залишки уцілілого після пожежі Подолу 1811 р. цегляного будинку з підвалом кін. 18 ст. У 1899 – 1900-х рр. за проектом арх М. Казанського надбудований до трьох поверхів і розширений за рахунок нової прибудови з боку Андріївського узвозу. Триповерховий, у плані Г-подібний, перекриття плоскі, у підвалі – склепінчасті. Судячи з внутрішнього планування, верхні поверхи призначалися для розміщення по одній великій квартирі. У деяких приміщеннях збереглися елементи первісного оздоблення інтер’єрів. Архітектурне вирішення фасадів, характерне для періоду еклектизму, визначає чітке поярусне членування, поєднання цегляної кладки з ліпними декоративними деталями. Будинок увінчується розвинутим карнизом з парними модульйонами, парапетом з фігурних цегляних аттиків і металевих огорож. Наріжна башточка не збереглася. В оформленні фасадів особливу увагу привертають рельєфні гірлянди з квітів та фруктів, розміщені у простінках вікон третього поверху.

Будинок – важлива частина у забудові Андріївського узвозу.

ДАК, ф. 163, оп. 41, спр. 5522.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 161 – 162.