2000 р. Пам’ятки архітектури та містобудування України

Будинок Верховної Ради споруджено в 1939 р. за проектом архітектора В.Заболотного, відібраним журі закритого конкурсу у складі відомих зодчих тогочасного Києва В.Рикова, С.Григор’єва, Я.Штейнберга та ін. Триповерховий будинок розташований на розі вул. М.Грушевського та пл. Верховної Ради. Північним і східним фасадами він звернений до парку та Царського (Маріїнського) палацу.

Зведено будівлю з нового для того часу матеріалу – ефективних керамічних блоків; перекриття – з моколітного залізобетону та металу На фасадах використано високоякісний теразитовий тиньк, сірий граніт і чорний лабрадорит, а в оздобленні інтер’єрів – декоративний тиньк, штучний мармур, деревину цінних порід, метал, дзеркальне і кольорове скло, монументальний живопис Значне місце в інтер’єрах займають ліпні деталі, стінопис, інкрустації по дереву та карбування по металу, виконані за мотивами українського декоративно-ужиткового мистецтва.

Головне в об’ємно-просторовому вирішенні будинку – це компактність плану, чіткість функціональної організації, логічність конструктивного задуму.

Центральну частину головного фасаду декоровано парадним колонним портиком модернізованого коринфського ордера. Цей ордер у вигляді тричетвертних колон застосовано і на бічних фасадах, а у формі пілястр – на північному фасаді.

Робочі приміщення групуються навколо розміщеного на рівні 2-го поверху восьмикутного залу, перекритого сферичною банею зі шпилем. Двосвітний зал має партер, ложі та балкон. У підвальному приміщенні містяться буфети й кінозал з апаратною.

Вхід до головного залу організовано через парадний вестибюль з гарно закомпонованими сходами. Окрасою інтер’єру вестибюля є його плафон – живописне панно, виконане художниками В. та Б.Щербаковими. За задумом архітектора і художників-монументалістів це панно зорово розкриває простір над вестибюлем, що посилюється перспективою балюстради, за якою зображені постаті людей та літаки, що злітають у піднебесся на тлі легких хмарин.

До північного паркового фасаду в 1948 р. за проектом В.Заболотного та Н.Чмутіної прибудовано підковоподібний у плані об’єм для додаткових робочих приміщень, а в 1989 р. скульптор В.Зноба встановив на споруджених за первісним проектом подіумах головного фасаду бронзові декоративні композиції, що зображують представників трудящих – робітників різних професій, селян та інтелігенції. Скульптурні групи виконано в традиціях соціалістичного реалізму.

Спокійні, зрівноважені об’єми споруди, прекрасно промальовані деталі та яскрава образність сприяли тому, що будинок Верховної Ради став архітектурним символом столиці України.

С.К.Кілессо

Джерело: Пам’ятки архітектури та містобудування України. – К.: Техніка, 2000 р., с. 4 – 5.