Скульптурні композиції

Галина Скляренко

499. Скульптурні композиції біля будинку Верховної ради України, 1985 (мист.).

Вул. М. Грушевського, 5. Уздовж головного фасаду будинку Верховної Ради України, зверненого до алеї Маріїнського парку. Автори – ск. В. Зноба, арх. І. Чмутіна. Заг. вис. – 2,7 м.

Чотири двофігурні бронзові композиції уособлюють алегорію праці робітників, селян, творчої та наукової інтелігенції.

Композиція скульптур грунтується на спільному принципі: один із зображених спокійно сидить, тримаючи перед собою символічні професіональні атрибути, інший, вирішений у динамічному русі, стоїть трохи позаду. Скульптури встановлені на кубічних постаментах з чорного полірованого граніту, котрим також оформлено фасад. У такий спосіб підкреслюється зв’язок з архітектурою споруди. Перша група зображує лікаря в медичному халаті, за ним – на повний зріст вчений-гуманітарій з піднятою у виразному жесті лівою рукою. Друга група представляє сталеварів у робочому одязі, які тримають у руках знаряддя праці.

Третя композиція трудівників села – це жінка в українській сорочці з широкими рукавами та довгій спідниці, яка сидить, тримаючи на колінах жмуток стиглого колосся та велику квітку соняшника, молодий селянин з накинутою на плечі робочою курткою. Четверта група присвячена діячам мистецтва. Її складають фігури чоловіка в античній тозі та жінки у довгій туніці, що спадає строгими ритмічними складками. Вона сидить у тричвертєвому повороті, тримаючи в руках ліру. Алегоричність сюжетних мотивів композицій поєднується з певною ритмікою побудови всього циклу, надаючи йому декоративних рис.

Скульптурні композиції репрезентують типові риси української радянської скульптури 2-ї пол. 1970 – 1-ї пол. 1980-х рр., коли основою художнього образу виступало задане ідеологічне підгрунтя, обумовлюючи ідеалізовану типізованість, удавану риторичність, описовість вирішення.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2011 р., т. 3 (Київ), с. 1450 – 1451.