2011 р. Звід пам’яток Києва

Світлана Дмитрук

Розмір зображення: 688:678 піксел

523.12. Житловий будинок кін. 19 ст., в якому міститься Апостольська Нунціатура в Україні, де проживав Папа Римський Іван Павло ІІ (іст.).

Вул. Тургенєвська, 40. У другому ряді забудови.

Чотириповерховий з мансардою, цегляний, пофарбований.

1995 будинок придбала Апостольська Нунціатура (Посольство Ватикану) – дипломатичне представництво Святого Престолу в Україні. Дипломатичні відносини між Святим Престолом та Україною встановлені 8 лютого 1992. У цьому ж році в Києві відкрито Апостольську Нунціатуру, яка спочатку мала резиденцію по вул. Червоноармійській, 96.

23 – 25 червня 2001, під час своєї Апостольської подорожі в Україну, у цьому будинку проживав Папа Римський Іван Павло ІІ (світське ім’я – Войтила Кароль Юзеф; 1920 – 2005) – глава Римокатолицької церкви. Народився у Вадовицях (Краківське воєводство, Польща); навчався на філософському факультеті Ягеллонського університету в Кракові, який не закінчив у зв’язку з початком 2-ї світової війни. 1942 вступив у підпільну духовну семінарію Кракова. 1946 рукоположений в священики. 1946 – 48 навчався у Римі на філософському факультеті Домініканського університету «Ангелікум». 1948 – 49 – вікарій парафії в с. Неговиць (Польща), 1949 – 51 – вікарій однієї з міських парафій Кракова. З 1953 – доктор морального богослов’я, викладав соціальну етику в Краківській духовній семінарії. З 1956 – заступник професора Люблінського католицького університету. З 1958 – єпископ-помічник Краківської архідієцезії. З 1964 – архієпископ-митрополит Кракова. У червні 1967 піднесений в чин кардинала Римо-католицької церкви. 16 жовтня 1978 обраний Папою Римським, прийняв ім’я – Іван Павло ІІ. Інавгурація відбулася 22 жовтня 1978.

Іван Павло ІІ був невтомним борцем як проти комуністичних ідей, так і проти негативних сторін сучасної капіталістичної системи. Публічні виступи Папи на підтримку прав і свободи людини зробили його символом боротьби проти авторитаризму в усьому світі.

Він рішуче відстоював традиційні засади віровчення і соціальної доктрини католицької церкви. Водночас, зберігаючи основоположні канони віри, сприяв встановленню діалогу католицької церкви зі світом сучасної культури та науково-технічних досягнень.

В якості глави Святого Престолу (Ватикану), здійснив понад 100 зарубіжних поїздок, відвідавши бл. 130 країн світу.

Володів 20 іноземними мовами. Автор понад 120 філософських і теологічних праць, 14 енциклік богословського і соціального змісту, п’яти книг, найпопулярніша з яких – «Переступити поріг надії» (розійшлося майже 20 млн. примірників), а також декількох драматичних творів, поем та віршів. Найвідоміші енцикліки: Redemptor hominis (1979), Dives in misericordia (1980), Laborem exercens (1981), Slavorum apostoli (1985), Dominum et vivificantem (1986), Sollicitudo rei socialis (1987).

Офіційний титул: Єпископ Рима, Вікарій Ісуса Христа, Наступник Князя Апостолів, Верховний Первосвященик Вселенської Церкви, Патріарх Заходу, Примас Італії, Архієпископ і Митрополит Римської Провінції, Глава держави Граду Ватикан, Слуга слуг Божих.

23 – 27 червня 2001 відбувся візит Папи Римського в Україну, під час якого він перебував у Києві (23 – 25 червня) і Львові (25 – 27 червня). 23 червня Понтифіка зустрічав в аеропорту «Бориспіль» Президент України Л. Кучма, представники уряду України. Звертаючись до українських православних, супротивників його візиту, Папа наголосив, що прибув не навертати їх на інше віросповідання, але свідчити про Христа разом зі всіма християнами, що він приїхав як паломник, щоб вклонитися святині – колисці східного християнства, назвавши Дніпро Йорданом для всіх східних слов’ян.

По дорозі з аеропорту зупинив свій автомобіль неподалік від Києво-Печерської лаври і помолився декілька хвилин, потім поїхав на Аскольдову могилу, де здійснив короткий молебень у греко-католицькому храмі св. Миколая, запросивши Божого благословення для України і всього українського народу, проїхав вулицями Києва в папа-мобілі, вітаючи людей. Відвідав прокафедральний римо-католицький собор св. Олександра та римо-католицький храм св. Миколая.

Увечері того ж дня в Маріїнському палаці відбулася зустріч Папи Римського з Президентом України, потім – з політиками, діячами культури, науки і бізнесу. У своєму виступі Папа наголосив, що прибув в Україну як паломник миру, закликав до взаємного пробачення і побудови сучасного, толерантного, відкритого і братерського суспільства.

24 червня на території спорткомплексу «Чайка» Іван Павло ІІ відправив святу месу за латинським обрядом українською, польською і російською мовами, наголосивши, що в Україні перетинаються східні й західні традиції.

У цей же день у будинку Апостольської Нунціатури відбулася зустріч Папи з єпископами католицької церкви обох обрядів в Україні.

Він виступив також у будинку Національної філармонії України перед керівниками 16 з 19 найбільших релігійних організацій України, представлених у Всеукраїнській раді церков і релігійних організацій. Серед присутніх були патріарх Української православної церкви – Київський патріархат Філарет (Денисенко) і глава Української автокефальної православної церкви Мефодій (Кудряков), представники ісламу, іудаїзму, протестантських церков. На Раді головував глава Української греко-католицької церкви – кардинал Любомир Гузар. Предстоятель Української православної церкви [Московського патріархату] – митрополит Володимир (Сабодан) відмовився брати участь у зустрічі з Папою.

Після зустрічі Понтифік здійснив поїздку у селище Биківню – місце масових поховань жертв сталінських репресій, де вшанував їхню пам’ять.

25 червня на території спорткомплексу «Чайка» Папа Римський правив літургію за візантійським обрядом українською мовою разом із кардиналом Любомиром Гузаром та іншими ієрархами Української греко-католицької церкви.

На літургії були присутні також представники вищого духовенства Римо-католицької церкви, які приїхали до Києва. Після літургії Папа Римський відвідав Бабин Яр, поклав квіти до пам’ятників невинним жертвам тоталітаризму та 2-ї світової війни, помолився за упокій їхніх душ.

У другій половині цього дня Понтифік вилетів до Львова.

2002 на фасаді храму св. Миколи на Аскольдовій могилі встановлено меморіальну дошку в пам’ять про відвідини церкви Папою Римським. На території Апостольської Нунціатури – пам’ятник Івану Павлу ІІ.

Література:

Григулевич И. Р. Папство. Век двадцатый. – М., 1981; Грин М. Папа Иоанн Павел ІІ: Биография. – М., 2007; Киевские ведомости. – 2001. – Июнь; Урядовий кур’єр. – 2001. – Червень; Христианство: Энцикл. словарь. – М., 1994. – Т. 1.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2011 р., т. 3 (Київ), с. 1627 – 1628.