2011 р. Звід пам’яток Києва

Віктор Харламов

Розмір зображення: 581:578 піксел

План церкви (трапезної)

489.1.55. Церква (трапезна), 12 ст. (археол.).

На верхній території Лаври, на відстані 20 м від південно-західного наріжжя собору Успіння Пресвятої Богородиці. 1984 відкрив і дослідив В. Харламов. Залишки споруди ототожнюють з літописною лаврською «трапезницею», яка будувалася коштом мінського князя Гліба Всеславича і 1108 була завершена.

Розміри будівлі в плані: 17,6 × 17,6 м. Орієнтована по осі північ – південь. Фундаменти збереглися повністю, стіни – на вис. до 0,5 м. Фундаменти стрічково-переривчасті завширшки 0,9 м; глибина закладання – 0,6 м. На дні фундаментного рову виявлено рештки дерев’яних субструкцій – квадратні в перетині бруси (25 × 25 см, 18 × 18 см), покладені навхрест. Бруси було залито вапняно-цем’янковим розчином з домішкою каміння (пісковик, граніт).

Дослідження кладки стін виявило кілька періодів будівництва і перебудов.

Початкова конструктивна основа споруди – хрещаті в плані пілони. В перший будівельний період використовувалася кладка системи «opus mixtum» із заглибленим рядом, що чергується через три – чотири шари з рядами каменю на цем’янковому розчині. З зовнішнього боку на частинах стін, що збереглися, знайдено залишки цем’янки блідо-рожевого кольору з фракціями товченої цегли. Кладка високої якості, монолітна. Розміри використаної плінфи: 34 × 27 × 4,5 см. Ззовні будівлю розчленовано лопатками, згідно з її внутрішньою структурою. Західна її камера являла собою лоджію з чотирма отворами для дверей. 1230 трапезна була пошкоджена під час землетрусу, після чого всередині і ззовні будівлі зведено додаткові стіни. Наступні перебудови й укріплення здійснено в системі рівношарового мурування. Фундаменти завглибшки 0,93 м забутовано каменем, битою плінфою і землею з фундаментного рову.

Трапезну прикрашав фресковий живопис, про що свідчить велика кількість фрагментів тиньку із залишками фарби і цвяшків для кріплення фрескового тиньку. Серед знахідок – фрагменти голосникової кераміки, уламки шиферних плит, полив’яних керамічних поліхромних плиток долівки складної конфігурації, чотири глиняні корчаги.

Пам’ятку законсервовано. Матеріали дослідження зберігаються в Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику та в Інституті археології НАН України.

Література:

Гончар В. Трапезна ХІІ ст. Печерського монастиря в Києві // Християнські старожитності Лівобережної України. – Полтава, 1999; Харламов В. А. Работы 2117 архитектурно-археологического отряда Киевской археологической экспедиции Института археологии АН УССР // Археологические открытия 1985 г. – М., 1986; Його ж. Раскопки древнерусской трапезной Киево-Печерского монастыря // Археологические открытия 1984 г. – М., 1985.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2011 р., т. 3 (Київ), с. 1330.