2011 р. Звід пам’яток Києва
Ніна Велігоцька, Микола Коломієць
496.9. Палац піонерів та школярів ім. М. Островського, 1962 – 65 (архіт., мист.).
Вул. Січневого повстання, 13. На краю плато високого правого берега Дніпра. Чоловий фасад звернений до пл. Слави, інші – до паркової зони.
Перед входом – флагшток (вис. 50 м) і декоративний басейн з мозаїчним рельєфним дном. Зведено на місці ансамблю Микільського військового монастиря 17 – 19 ст., розібраного 1934 (трапезну 17 ст. знесено у 1960-х рр.).
Автори проекту – архітектори Е. Більський, А. Милецький.
Будівля триповерхова, із залізобетонним каркасом, заповненим цегляним муруванням та скляними панелями, у плані Н-подібна, асиметрична за композицією. Палац має 180 приміщень, у т. ч. театрально-концертну залу на 750 місць з універсальною сценою, кінотеатр на 200 місць, приміщення для проведення урочистих лінійок, 130 кімнат для лабораторій, студій та гурткової роботи (розрахований на одночасне перебування 26,5 тис. дітей). У плануванні поєднано зальний, центричний, коридорний та анфіладний типи.
Центр просторової композиції будинку – кругла в плані зала для глядачів зі сценою, вільно розміщені у просторі фойє і вестибюля. Передбачена можливість трансформації приміщень за допомогою перегородок, що розсуваються.
Виразність лаконічно вирішених фасадів грунтується на поєднанні великих прозорих площин засклення з залізобетонними конструкціями. У формах переважають горизонтальні членування.
Основну увагу зосереджено на вирішенні інтер’єрів, де майстерно використано колір, фактуру й декоративні якості різних матеріалів. Приміщення оздоблено мозаїкою, майолікою, карбуванням (ск. В. Бородай, художники В. Мельниченко, А. Рибачук). Виразним художнім акцентом Палацу є мозаїчні панно, розміщені вздовж сходів, що ведуть до зали естетичного виховання дітей. Використовуючи у мозаїці мотиви творчості народних майстрів і, передусім, фантазійно-умовні композиції народної художниці М. Приймаченко, живописці створили сповнений радості, повнозвучний і мальовничий образ світу: величезний сад, в якому розквітають казкові квіти, що тягнуться до сонця, дивовижні звірі ведуть веселі хороводи. Художники напрочуд точно передали саму тональність українського народного мистецтва, його образну систему, яскраві фарби й м’які ритми. Мозаїка виразно контрастує зі скляними стінами й напружено-прямолінійними архітектурними формами. Керамічні емблеми, що символізують різні науки й мистецтво, органічно доповнюють образно-пластичний задум ансамблю.
Палац піонерів та школярів – один з найкращих творів українських архітекторів 1960-х рр. Колектив авторів відзначений 1967 Державною премією СРСР.
Тепер – Київський палац дітей та юнацтва.
Література:
Архітектура України. – К., 1967; Київ сьогодні. – К., 1979.
Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2011 р., т. 3 (Київ), с. 1439 – 1440.