Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Будь гордий з того, що Ти є спадкоємцем боротьби
за славу Володимирового тризуба

Богдан Хмельницький

?

Східний палац

Стефанія Кілієвич

Східний палац

Розмір зображення: 684:198 піксел

Розкопки 1907 р. Рисунок В. Хвойки

281.4. Палац, 10 ст. (археол.).

Андріївський узвіз, 38. Над урвищем північно-східної частини Старокиївської гори, за 75 м на північний схід від Десятинної церкви.

1857 під час реконструкції будинку виявлено залишки стародавніх мурів з плінфи та буту, що нагадували мурування Десятинної церкви. Досліджували В. Хвойка 1907–08, Ф. Мовчанівський 1936, М. Каргер 1939, П. Толочко 1966. В. Хвойка відкрив на глибині 2 м частину зовнішньої стіни завдовжки 21 м і три прилеглі до неї поперечні стіни завдовжки 5–10 м, які ділили внутрішню частину будівлі на кілька камер. На північ від фундаменту виявлено завали стін. Тут знайдено шматки карниза, плит, частини лиштв від дверей, виготовлених з мармуру та червоного шиферу, багато різнокольорової смальти і тиньку з фресковим розписом. На підлозі підвального поверху суцільними шарами лежали обгорілі колоди та дошки. Інші дослідники відкрили 5,85 м мурування. Рештки фундаментів через зсуви зруйновані.

Залишки мурування з плінфи завтовшки 2,5 см на буті з залізистого піщанику датуються 10 ст. Вчені ототожнюють споруду зі згаданим у літопису мурованим теремом «поза градом».

Матеріали досліджень зберігаються в Інституті археології НАН України.

Література:

ПВЛ. – М.; Л., 1950; Толочко П. П. Історична топографія стародавнього Києва. – К., 1970; Хвойка В. В. Древние обитатели Среднего Приднепровья и их культура в доисторические времена. – К., 1913.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2003 р., т. 2 (Київ), с. 717.