Корпус № 12

Михайло Дегтярьов

532.4. Будинок Амосової Н. О. (келії), кін. 1830-х рр. (архіт.).

Корпус № 12. У південно-західній частині історичної садиби монастиря.

Проект келій склав 1827 київський мiський арх. А. Меленський на замовлення й на кошти вдови капітана Н. Амосової, яка мешкала в будинку останні 13 років життя як послушниця. З відхиленням від проекту над центральною частиною влаштовано мезонін. У радянський час будівлю переплановано. В 1920-х рр. розібрано прилеглу до будинку з південного боку ділянку монастирської мурованої огорожі. У 1950-х і 1970-х рр. проведено ремонт і реставрацію фасадів.

Одноповерховий, з мезоніном над центральною частиною, мурований, тинькований, у плані прямокутний. Дах вальмовий з бляшаною покрівлею.

Планування змішаного типу. Перекриття пласкі по дерев’яних балках.

Зведений у стилі класицизм.

Фасади увінчує профільований карниз. Карниз мезонiну прикрашено модульйонами. Вiконнi прорізи декоровано лиштвами у вигляді поличок на кронштейнах. Приміщення мезонiну освітлює велике палладіанське вікно.

Будiвля – яскравий зразок цивільної архітектури 1-ї пол. 19 ст.

Література:

ЦДІАУК, ф. 127, оп. 868, спр. 603; Крайня О. О. Некрополь Києво-Вознесенського Флорівського жіночого монастиря // Лаврський альманах: Києво-Печерська лавра в контектсті української історії та культури. – К., 2003. – Вип. 9; Маниковский Ф. Исторически-статистическое описание Киево-Флоровского Вознесенского монастыря. – К., 1894.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2011 р., т. 3 (Київ), с. 1691 – 1692.