[1990 р.] Паспортна інформація
Ротонда
Пам’ятка археології
XII- XIII ст.
Розміщення:
м. Київ, вул. Володимирська, 3.
Загальний опис:
Зовнішній діаметр споруди складав 20 м, внутрішній – 17 м. Стіни збереглися до 0,8 м у висоту. Товщина їх – 1,5-1,6 м. Зовнішня та внутрішня поверхня стін розчленована 16 плоскими пілястрами. Внутрішні пілястри ледь позначені, зовнішні мали ширину 1,15-1,2 м, товщину – 0,3 м. У західній частині розташовані 3 пілястри шириною 3 м. У центрі стояв круглий стовп діаметром 3,2 м, який зберігся на висоту 1,1 м. База стовпа квадратна 3,2×3,2 м. Стіни споруди складені з цегли у рівношаровій техніці на розчині цем’янки. Кладка велася з використанням малоформатної плінфи (29-30×20-21×4,5-5 см) та брущатої цегли (25-26×12×7,5-8 см). Зовнішня поверхня стін облицьована цеглою-брущаткою, закріпленим вапняним розчином з добавками піску, що вказує на ремонт ротонди, внаслідок чого нижня частина придбала багатогранну в плані форму. Фундамент ротонди являє собою забутовку, складену з битої плінфи та дрібного каміння, залитих глиняним розчином з добавками вапна і цем’янки. Глибина залягання фундаментів через нахил площадки різна: від 0,4 у східній частині будівлі до 1,1 м у західній. Глибина фундаментів пілястр на 20-30 см більша, ніж фундаментів стін. Крім битих та цілих плінф у їх основі застосовані валуни. Фундамент стовпа має глибину 0,6 м. Над фундаментом розташований цоколь, складений з чотирьох рядів кладки з плінф (29-31×20-20,5×4,5-5 см) на глиняному розчині з добавками вапна та цем’янки. В середині ротонди знайдена частина впавшої стіни, викладеної порядовою кладкою з плінфи та брущатки на цем’яночному розчині. Зберігся фрагмент арочної перемички (вікно або ніша) радіусом 1,2 м. Блок, що впав, дає можливість зробити висновок, що висота стіни будівлі була біля 10 м. Під час розкопок виявлені лекальні плінфи, уламки тиньку з фресковим розписом, різнокольорові поливні керамічні плінфи, шматки шиферу, свинцевого листа. Вхід у будівлю містився з західної сторони.
Історична довідка, відомості про дослідження:
Залишки ротонди вперше виявлені у 1872 р. (П.П.Трубецькой), частково розкопані у 1881-1882 р. А.В.Звенигородським, повністю розкопана та досліджена у 1975-76 р. (П.П.Толочко, Я.Є.Боровський). Київська ротонда найбільша серед відомих будівель цього виду, що відносяться до староруського часу. Призначення ротонди лишається не з’ясованим. За одним припущенням – це палацова споруда для рад князя з боярами, державних прийомів (П.П.Толочко, Я.Є.Боровський), цивільна споруда часів активної діяльності “київської сеньйорії” (Ю.С.Асєєв), за іншими – католицька церква (В.Г.Пуцько, П.А.Раппопорт).
Облікова інформація:
Взято під охорону згідно рішення виконкому Київської міської Ради народних депутатів від 27.01.1970 р. № 159.
Межі охоронної зони і зони регулювання забудови: згідно рішення виконкому Київської міської Ради народних депутатів від 16.07.1979 р. № 920 (додаток 1) ротонда XII-XIII ст. віднесена до архітектурного заповідника в межах: схили Старокиївської гори до підніжжя майдану Незалежності, вул. В.Житомирська.
Основна бібліографія, архівні дані:
Толочко П.П., Боровский Я.Е. Киевская ротонда // Археологические открытия 1976 г.- М., 1977.- С. 380-382.
Толочко П.П., Боровський Я.Є. Київська ротонда // Археологія Києва 1976 г.- К., 1979.- С. 90-103.
Боровский Я.Е. Светские постройки // Новое в археологии Киева.- К., 1983.- С. 81-8 ?.
Раппопорт П.А. Русская архитектура X-XIII в. / Каталог памятников.- Л., 1982.- С. 10.
Асеев Ю.С. Архитектура древнего Киева.- К., 1982.- С. 145-146.
Пуцко В.Г. Каменный рельеф из Киевских находок // СА.- 1981.- № 2.- С. 230-231.
Килиевич С.Р. Детинец Киева XI – первой половины XIII в.- К., 1982.- С. 103-107.