Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину,
якщо цього вимагатиме добро справи

Богдан Хмельницький

?

2003 р. Звід пам’яток Києва

Михайло Кальницький, Тетяна Трегубова

2003 р. Звід пам’яток Києва

301.3. Дитячого заразного (інфекційного) відділення корпус, 1900 (архіт., іст.).

У східній частині третьої тераси, неподалік від будівлі колишнього заразного відділення для дорослих. Корпус на 40 ліжок для дітей, хворих на дифтерит, скарлатину, кір, зведений за проектом арх. І. Ніколаєва. У повоєнні роки з тилу прибудовано ліфтову шахту. У 2000-х рр. відремонтований.

Двоповерховий з напівпідвалом, цегляний, пофарбований, у плані Т-подібний з винесенням колишніх житлових приміщень у невелике тильне крило, яке з’єднується поздовжнім об’ємом із входами. Перекриття пласкі, дах вальмовий, з бляшаним покриттям. З метою запобігання поширенню різних інфекційних хвороб головний поздовжній об’єм поділявся на дві частини з окремими входами. Внутрішнє планування коридорного типу.

Вирішений у цегляному стилі з елементами ренесансу. Провідним мотивом архітектурного оформлення симетричної за композицією споруди є глуха аркатура заввишки у два поверхи, що оперізує всі фасади. Її лучкові арки спираються на міжвіконні лопатки, що поділяють площини на одно- і двовіконні прясла. Більшість віконних прорізів також має лучкову форму. Горизонтальні членування підкреслено гуртом із зубцями та вінцевим карнизом, частково – з модульйонами. На головному фасаді композиційно виділено середню частину з парними видовженими прорізами, що фланкована двома ризалітами входів, завершеними трикутними щипцями. На флангах фасаду застосовано широкі тристулкові вікна, на другому поверсі ризалітів – великі аркові прорізи.

Будинок є складовою частиною комплексу, відзначається оригінальним архітектурним вирішенням.

Дитяче інфекційне відділення Олександрівської лікарні було базою клініки дитячих соматичних, інфекційних і хірургічних хвороб кафедри дитячих хвороб Київського університету, яка містилася у корпусі дитячого нормального відділення. 1900 у цей корпус переміщено інфекційні палати. Тут працювали провідні фахівці-педіатри, професори Ф. Рум’янцев, В. Чернов та ін. (див. ст. 301.4). У 1920–30-х рр. завідувачем дитячого інфекційного відділення Жовтневої лікарні був професор М. Свенсон, який працював у терапевтичному відділенні (див. ст. 301.14).

Пізніше будинок змінив призначення.

З 1980-х рр. – аптека міської лікарні.

Література:

Киевлянин. – 1900. – 21 янв.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2003 р., т. 2 (Київ), с. 805.