Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Змагатимеш до посилення сили, слави, багатства і простору
Української держави

Богдан Хмельницький

?

1999 р. Звід пам’яток Києва

Людмила Грачова, Ігор Меркагун, Лариса Толочко

Особняк 1945 р., в якому проживали Василевська В. Л., Корнійчук О. Є.

(архіт, іст.).

Вул. Артема, 46.

У середині ділянки з відступом від червоної лінії забудови вулиці. Споруджений для сім’ї генерала М. Ватутіна за проектом арх А. Добровольського. У 1949 р. переданий подружжю – О. Корнійчуку і В. Василевській.

Двоповерховий, цегляний, облицьований керамічною плиткою, у плані майже квадратний, що виступає у центрі фасаду напівкруглим об’ємом з верандою на другому поверсі. Покрівля черепична, з великим виносом карниза на дерев’яних різьблених кроквах. Фасад прикрашають легкі різьблені дерев’яні колони веранди ліпні розетки та стилізовані орнаменти у міжвіконних простінках. Невеликі затишні кімнати, внутрішні дерев’яні сходи, що ведуть на другий поверх, доповнюють загальний камерний характер житлового будинку, в якому використано риси української народної архітектури.

У 2-й пол. 19 ст. на місці особняка була Вознесенська церква (знесена у 1930-х рр.). Від неї залишилася брама цвинтаря, збудована у кін. 19 – на поч. 20 ст., розташована на червоній Лінії забудови вулиці. Цегляна, у вигляді трипрогонної арки, встановленої на високому цоколі. Трохи нижчі арки бічних хвірток завершені напівкруглими фронтонами, центральний широкий проїзд – трилопатевим фронтоном з круглим віконцем. У всіх трьох прогонах збереглися ажурні металеві ґрати. Ошатна споруда з використанням елементів бароко є художнім акцентом у ряді вуличної забудови.

В 1949 – 57 рр. у цьому будинку проживали Корнійчук Олександр Євдокимович (1905 – 72) – письменник, драматург, кіносценарист, державний і громадський діяч, академік АН УРСР (з 1939) і АН СРСР (з 1943), Герой Соціалістичної Праці (1967) та його дружина Василевська Ванда Львівна (1905 – 64) – письменниця, громадська діячка. До переїзду в цей будинок проживали на вул. Обсерваторшй, 6.

У цей період О. Корнійчук працював над п’єсами «Калиновий гай» (1950), «Крила» (1954), «Чому посміхалися зорі» (1958). У 1946 – 53 рр. був головою правління СПУ, в 1953 – 54 рр. – перший заступник голови Ради Міністрів УРСР і член Президії ЦК КПУ, голова Верховної Ради УРСР 5 – 7-го скликань, член Всесвітньої Ради миру та її бюро (з 1950).

У цьому будинку В.Василевська написала роман «Ріки горять» (1951) з трилогії «Пісні над водами», а також повість «В тяжкій боротьбі» (1953). Тут бували відомі письменники українські – М. Бажан, О. Гончар, М.Рильський та ін., англійський – Дж. Прістлі, бразильський – Ж. Амаду, російський – О. Фадеєв, актори Київського українського драматичного театру ім. І. Франка, МХАТу ім. М. Горького та інші відомі діячі культури. 1957 р. подружжя переїхало на вул Шовковичну, 10.

З 1960-х рр. у будинку містилися дитячі ясла, палац новонароджених, з 1985 р. – Київська міська рада у справах іноземних учнів, з 1992 р. – українсько-американський фонд «Відродження».

ЦДАМЛМУ, ф. 435, оп. 1, спр. 1836;

Вакуленко Д. Т. Олександр Корнійчук: Життя і творчість. – К., 1985;

Венгеров А. Ванда Василевская: Крит.биогр. очерк. – М., 1955;

Пам’ять серця: Спогади про Олександра Корнійчука. – К., 1978;

Сементовский Н. Киев, его святыни, древности, достопамятности и сведения, необходимые для его почитателей и путешественников. – К.; СПб., 1900.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 175.