Смородинська печера

Тимур Бобровський

500. Смородинська печера, кін. 4 – 3 тис. до н. е. (археол.).

Смородинський узвіз. Печеру викопано у схилах Смородинського яру. Інші назви – Кирилівська печера, Змієва печера (назву останньої пов’язують з легендою про двобій Добрині Микитича зі Змієм Гориничем).

Смородинська печера являє собою велику групу (бл. 20) печерних споруд різної конфігурації. Одну з них досліджували В. Антонович у кін. 19 ст. та О. Авагян і Т. Бобровський 1981. За даними розкопок можна припустити, що печера виникла на межі 4 – 3 тис. до н. е. як культове місце або схованка носіїв трипільської культури. У 18 – 19 ст. була пограбована скарбошукачами. В часи окупації Києва німецькими військами 1941 – 43 в печері переховувалися члени підпільної групи, про що свідчать написи, зроблені на стінах.

З 1998 співробітники Музею історії міста Києва продовжують дослідження та здійснюють роботи з музеєфікації печери, проводять пошук і розкопки інших підземних споруд групи Смородинської печери.

Матеріали досліджень зберігаються в Інституті археології НАН України та в Музеї історії міста Києва.

Література:

МІК, ф. 1, спр. 1; Антонович В. Б. Археологическая карта Киевской губернии. – К., 1895; Бобровський Т. А. Унікальна знахідка трипільського часу на Смородинському узвозі у Києві // Матеріали науково-практичної конференції за підсумками роботи МІК 1999 р. – К., 1999.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2011 р., т. 3 (Київ), с. 1451.