[1974 р.] Паспортна інформація

Пам’ятник Богдану Хмельницькому

Пам’ятка монументального мистецтва

1888 р.

Розміщення:

м. Київ, Софійський майдан.

Загальний опис:

Пам’ятник являє собою скульптурну постать гетьмана на коні з булавою в правиці, спрямованою в бік Москви.

П’єдестал представлено у вигляді складених кругом гранітних блоків, що звужуються вгорі.

З фронтальної сторони на п’єдесталі висічений напис:

“Богдан Хмельницкий 1888”.

Матеріал: скульптура – бронза; п’єдестал – граніт.

Висота пам’ятника – 10,85 м.

Історична довідка, відомості про дослідження:

Пам’ятник споруджено у 1888 р.

Автори пам’ятника – скульптор Мікешин М.Й., архітектор – Ніколаєв В.М.

Хмельницький Богдан (Зіновій) Михайлович (1595-1657 рр.) – видатний державний діяч і полководець, гетьман Війська Запорозького (1648-1657 рр.), керівник козацької революції 1648-1657 рр. (Хмельниччина), засновник Козацької держави VII-VIII ст.

Служив у реєстровому козацтві, учасник воєн з Туреччиною (зокрема, в 1620 р. у битві під Цецорою потрапив у полон, де пробув 2 роки), козацьких повстань 1630, 1632, 1637-1638 рр. У 1637 р. служив військовим писарем, у 1638-1646 – чигиринський сотник Війська Запорозького.

У березні 1645 р. провадив переговори з французьким урядом про вступ козаків на французьку службу. У жовтні 1645 р. на чолі 2-2,5 тис. загону козаків брав участь у боях під Дюнкерком.

Зазнавши утисків місцевої польської адміністрації, наприкінці 1647 р. утік на Запоріжжя, де підняв козацьке повстання. Перемоги: над Жовтими Водами, під Корсунем, Пилявцями (1648 р.), Зборовом (1649 р.), Батогом (1652 р.); поразка під Берестечком через зраду татар (1651 р.). Походи на Молдавію у 1650 та 1652 рр.

У боротьбі з Польщею намагався спертися на зовнішню допомогу (особливо після поразки в Берестецькій битві) – союз з Кримським ханством (1648 р.), переговори з турецьким султаном (1650-1653 рр.), визнання зверхності московського царя (т.зв. Переяславська Рада 1654 р.).

Після польсько-російського перемир’я у Вільні (Вільнюсі) без згоди українців (1656 р.) намагався сформувати антипольську коаліцію із Семигородським князівством та Швецією, але об’єднаний похід на Польщу закінчився катастрофічним провалом, а незадоволене козацтво вчинило заколот, звинувативши у поразці гетьмана.

4 вересня 1657 р., вражений звісткою про поразку, тяжко хворий Хмельницький помирає в Чигирині, так і не здійснивши задуманого.

Образ Богдана Хмельницького широко оспіваний у народній творчості, численні літературні, сценічні, кіноверсії біографії (зокрема, романи М. Старицького, П. Загребельного).

У 1943 р. Президія Верховної Ради СРСР встановила орден Богдана Хмельницького трьох ступенів, перейменувала Переяслав на місто Переяслав-Хмельницький. У 1954 р. перейменовано м. Проскурів на Хмельницький, а Кам’янець-Подільську область – на Хмельницьку область.

Облікова інформація:

Взято під охорону згідно постанови Ради Міністрів Української РСР № 711 від 21.07.1965 р.

Охоронний № : 109.

Основна бібліографія, архівні дані:

Топографічний реєстр та картотека візуального обстеження пам’ятників Києва. 1974 // Архів Київської міської організації УТОПІК.

Історія України в документах і матеріалах. Т.ІІІ.- Визвольна боротьба українського народу проти гніту шляхетської Польщі і приєднання України до Росії (1569-1654роки) / за ред. проф. М.Н. Петровського.- К., 1941.

УРЕ.- Т.15.- К., 1964.- С.509-512.

Крип’якевич І.П. Богдан Хмельницький.- К., 1954, 1991.

Яворницький Д.І. Історія запорозьких козаків.- Т.2.- К., 1990.

Грушевский М.С. Очерк истории украинского народа.- К., 1991.

Смолій В.А., Степанков В.С. Богдан Хмельницький.- К., 1995.

Грушевський М.С. Історія України-Руси.- Т.9.- Ч.2.- К., 1998.

Ілюстративні матеріали:

Пам’ятник Богдану Хмельницькому. Схематичний план.

Пам’ятник Богдану Хмельницькому. Фронтальний вигляд.

Пам’ятник Богдану Хмельницькому. Вигляд ззаду.

Пам’ятник Богдану Хмельницькому. Вигляд зліва.

Пам’ятник Богдану Хмельницькому. Вигляд справа.