Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Здобудеш Українську державу
або згинеш у боротьбі за неї!

Богдан Хмельницький

?

2003 р. Звід пам’яток Києва

Михайло Кальницький

267.1.6. Келії півчих архієрейського хору, 1894 (архіт.).

Вул. Трьохсвятительська, 6-м. На схід від Михайлівського собору.

Призначалися для учнів духовного училища і семінарії, які співали у монастирському хорі, заснованому владикою Феофаном Шияновим – настоятелем монастиря 1800–07. У 1758 на цьому місці споруджено невеликий одноповерховий цегляний будинок, де, окрім інших приміщень, була настоятельська кухня. 1832 до нього з півдня добудовано одноповерховий об’єм і над новоутвореною Г-подібною у плані спорудою влаштовано спільний бляшаний дах. Поряд з ним (зі східного боку) 1873 збудовано літню дерев’яну залу для занять співами (не збереглася). 1894 за проектом арх. В. Ніколаєва замість одноповерхового будинку споруджено новий. 1998–99 реконструйований з добудовою мансардного поверху (арх. А. Шульгач – інститут «Укрпроектреставрація», підрядні роботи – ЗАТ «Укрреставрація»).

Будинок двоповерховий, цегляний, пофарбований, у плані прямокутний з ризалітами входу та сходової клітки на південному й східному фасадах. Внутрішнє планування коридорне двобічне, на другому поверсі містилася зала.

Оздоблений у цегляному стилі. Вікна прямокутні, стіни першого поверху гладенькі, другого – розкреслені міжвіконними лопатками. На рівні новозведеного високого даху з заломом добудовано чотири аттики – над ризалітами входу та сходової клітки й два симетричні – на західному фасаді.

Будинок – складова частина ансамблю споруд Михайлівського Золотоверхого монастиря.

У радянський час використовувався як відомче житло. Тепер – гуртожиток Духовної академії і семінарії, відкритих при монастирі.

Література:

ЦДІАКУ, ф. 169, оп. 7, спр. 107, 129.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2003 р., т. 2 (Київ), с. 681 – 682.