Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не дозволиш нікому плямити слави, ні честі твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

Надбрамна церква

Гліб Івакін

Надбрамна церква

Північний фасад. Реконструкція А. Реутова

282.2. Надбрамна церква, остання чв. 12 ст. (археол.).

Вул. Трьохсвятительська, 8. На території верхнього плато Володимирської гірки на північ від Михайлівського Золотоверхого собору.

Дослідив Г. Івакін 1999.

Споруда мурована, з однією апсидою, орієнтованою на південний схід. Зовнішні розміри: довж. – 10,82 м (без апсиди – 8,65 м), шир. – 8,4 м. Товщина зовнішніх стін у західній частині – 1,5 м, у східній – 1,2 м, апсиди – 1 м, внутрішньої стіни проїзду – 0,53 м. Приблизно посередині зовнішня західна стіна з’єднується зі стіною проїзду невеликою поперечною стінкою завтовшки 0,75 м. Внаслідок цього утворювалися дві бічні камери, де, вірогідно, були сходи, що вели на другий поверх.

На східній стіні проїзду виступає потужний прямокутний пілон. Діам. апсиди – 2,7 м. Рештки споруди пошкоджені під час викопування поховальних та господарських ям, зведення Варваринських келій та прокладання водогону. Фундаменти у західній частині завглибшки 0,7 м, у східній – 2,3 м, зроблені з дрібного бутового каменю на вапняно-глиняному розчині з домішками піску. Складаються з двох масивів, конструктивно між собою не пов’язаних. Ширина фундаментів перевищує товщину стін і сягає у західній частині 2,3 м. Мурування стін рівношарове, з плінфи поганого випалу розміром 28–29,5 × 20–21 × 3,5–5,5 см.

Розчин цем’янковий з домішками глини. У західній частині проїзду зберігся уламок шиферної плити завширшки 75 см, вмурований у кладку стіни, з напівсферичним заглибленням для підп’ятника воріт. Церква мала фрескові розписи (збереглися сліди графіті), ззовні – гладенький тиньк світлого кольору. Обабіч брами простежено сліди потужної дерев’яної огорожі.

Вірогідно, брама вела до одного з монастирів на території «міста ІзяславаСвятополка», причому спочатку вона була дерев’яною. Рештки споруди музеєфіковано.

Матеріали досліджень зберігаються в Інституті археології НАН України, Державному історико-архітектурному заповіднику «Стародавній Київ».

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2003 р., т. 2 (Київ), с. 721 – 722.