1966 р. Історія українського мистецтва

До XII століття належить і частина фресок хрещальні Софійського собору в Києві, написаних у невеликій апсиді на місці закладеного прорізу західної стіни Приміщення, де було зроблено хрещальню, утворилося внаслідок добудови в кінці XI – на початку XII століття південної башти і другої зовнішньої галереї На західній стіні його, що входить до основного об ему собору, зображено двох святителів За характером виконання ці зображення, безперечно, належать до первісного розпису собору. На південній стіні розміщено велику багатофігурну композицію «Севастійські мученики», написану, очевидно, в кінці XI – на початку XII століття Третім за часом виконання є розпис апсиди в консі – «Хрещення» і під ним – «Святитель». Фрески написані на тонкому одношаровому грунті (тиньку) білого кольору, дуже подібному до грунтів кирилівських фресок Сполучення фарб – блакитної, зеленої, білої, вохри, коричневої – не приведено до належної гармонії, через що кожний колір сприймається трохи відокремлено, і це надає живопису яскравості й строкатості, не властивих фрескам XI століття. У лінійних обрисах фігур, пропорціях, моделюванні складок відчувається рука місцевого київського майстра Так само, як і в кирилівських фресках, тут з’являються суто слов’янські типи Привертає увагу деяка подібність типажів «Хрещення» та «Іподрому» (фреска південної вежі).

Джерело: Історія українського мистецтва. – К.: Наукова думка, 1966 р., т. 1, с. 318 – 320.