Красів с

Історичні адміністративні поділи

Вел.князь Казимир 4 надав Красів Михайлу Курцевичу (десь в кін. 15 ст.). В 1539 р. Матвій Зінькович Красовський обміняв свої села Красів (Луцького повіту) і Мислин (Володимирського повіту) на маєток Ставрів біля Луцька. Інвентарний опис маєтків кн.Романа Сангушка, складений 19 квітня 1578 р., фіксує село Красів (Красове) на 10 дворищ, яке тягнуло до Голятинського замку і маєтку Дзвиняче (Звиняче) [Поліщук В. Урядницький клан луцького старости князя Богуша Корецького. – Український археографічний щорічник, 2004 р., т. 8-9, с. 291, 292].

В 1906 р. зафіксована колонія Чешский Красов Скобелецької волості Володимир-Волинського повіту (10 верст від волосного центру) [Список населённых мест Волынской губернии. – Житомир: 1906 г., с. 48].

Указ Президії ВР УРСР від 7 червня 1946 р. «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільрад і населених пунктів Волинської області»: населені пункти Красівської сільської Ради — село Красів Руський іменувати село Красів, село Красів Чеський іменувати село Красів Другий. [Красів Другий нині невідомий.]

Довідка у Вікіпедії: uk.wikipedia.org

Пам’ятки археології

На території села знайдено золотий солід ІV ст. до н. е. імператора Юліана.

Джерела

Кучінко М. М., Охріменко Г. В. Археологічні пам’ятки Волині / М. М. Кучінко, Г. В. Охріменко. – Вид. 2-ге, випр. і доп. – Луцьк : Вид-во ВДУ «Вежа», 1995. – С. 119.

Кропоткин В. В. Клады римских монет на территории СССР / В. В. Кропоткин // Свод археологических источников. – М. : Изд-во АН СССР, 1961. – Вып. Г 4–4. – С. 52.

Охріменко Г. В. Населення Волині в праісторичні часи (розвиток матеріальної і духовної культури) : монографія / Г. В. Охріменко. – Луцьк : Волинська обласна друкарня, 2004. – С. 185.

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. Волинська область. Пам’ятки археології. – К.: 2018 р., с. 78.