Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ненавистю і безоглядною боротьбою прийматимеш
ворогів твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

2009 р. У Луцьку молилися за в’язнів, розстріляних у червні 1941 року

Дата: 23.06.2009

Хресний хід, панахида та мітинг-реквієм відбулися сьогодні, 23 червня, у Луцьку на вшанування пам’яті в’язнів Луцької тюрми, розстріляних радянською владою 23 червня 1941 року. Про це повідомив власкор ЗІКу.

Священики Волинської єпархії УПЦ Київського патріархату та Луцької дієцезії Римо-католицької церкви разом з представниками міської та обласної влади і громадськістю пройшли хресною ходою від Театрального майдану до приміщення Луцької тюрми. Під час ходи її учасники поклали квіти до пам’ятника жертвам політичних репресій.

Біля хреста, встановленого під стінами Луцької тюрми на місці поховання розстріляних у 1941 році, православні й католицькі священики відслужили заупокійну панахиду, після чого перед громадою виступили представники влади, громадськості.

Міський голова Богдан Шиба під час свого виступу наголосив, що відновлення усіх подробиць трагедії на даний час – надважливе завдання. Мер закликав усіх сприяти збору історичних відомостей про подробиці розстрілу у Луцькій тюрмі, а також повідомив, що міська влада готова приймати пропозиції щодо того, яким повинен бути меморіал пам’яті, що має споруджуватися біля стін тюрми.

На мітингу також виступила очевидиця розстрілу – жителька Локачинського району Зінаїда Рубіновська. Вона, арештована «за націоналізм», розповіла, як разом з іншими жителями її села сиділа в одній з камер та чула, як за стіною розстрілюють людей. «Підніміться, хто живий, ми більше не будемо стріляти – чули ми голос охоронців тюрми. Але за кілька секунд, мабуть, коли ті піднімалися, знову звучали постріли. Коли ми вийшли з камери, то побачили свіжонасипаний курган. Земля осіла, і з неї виглядали людські руки, ноги. Курган ворушився, і все було у крові», – пригадувала Рубіновська. Вижити жінка змогла тільки тому, що до її камери не дійшла черга.

Довідка ЗІКу. Початок війни застав у Луцькій тюрмі 2 117 в’язнів – патріотично налаштовану молодь, активістів Організації українських націоналістів, священнослужителів.

22 червня 1941 року війська вермахту просунулись на сотні кілометрів углиб території СРСР і підійшли до Луцька. Паніка, розгубленість, страх не дозволяли представникам радянської влади організувати евакуацію. Керівництво тюрми вирішило питання в’язнів просто – фізична ліквідація, без суду і слідства. Всю ніч і до самого ранку 23 червня, поки німці не увійшли в місто, в Луцькій тюрмі розстрілювали арештантів. Точна кількість загиблих не встановлена досі. За деякими даними, розстріляно близько 4 000 в’язнів з понад сорока міст і сіл Волині.

Джерело: «Західна інформаційна корпорація»

Адреса оригіналу статті:

* * * * *

На території Луцької тюрми проведуть ексгумаційні роботи

У Луцькій міській раді підписано договір про проведення ексгумаційних робіт на території Луцької тюрми. Замовником виконання робіт виступає міська рада, виконавцем – комунальне підприємство Львівської обласної ради з питань здійснення пошуку поховань учасників національно-визвольних змагань та жертв воєн, депортацій і політичних репресій “Доля”. Про це ZAXID.NET повідомили в прес-службі Луцької міської ради.

Договір підписали директор департаменту культури та збереження історичної спадщини Сергій Годлевський та директор КП “Доля” Ярослав Онищук. В ході обговорення сторони досягли згоди щодо врегулювання усіх майнових та організаційних аспектів. Відтак відповідно до умов договору буде проведено ексгумацію останків жертв політичних репресій у Луцьку на території пам’ятки національного значення – монастиря Бригіток на вул. Кафедральній, 16 (подвір’я приватного підприємства Мазіка Ф. Ф. та зовнішній бік південної оборонної стіни монастиря).

Метою дослідження є проведення на місці розкопок комплексу робіт, які передбачають визначення характеру поховань, розмірів поховальних ям, встановлення кількості загиблих, причину смерті, національну належність, проведення ексгумації і депонування людських останків, згідно з положенням “Тимчасового порядку здійснення в Україні пошуку, ексгумації та перепоховання останків осіб, полеглих внаслідок воєн, депортацій та політичних репресій”.

Як повідомив Сергій Годлевський, проведенню ексгумаційних робіт передували тривалі дослідження, пошукові заходи, збір свідчень очевидців тих подій. У ході розслідування фахівці опрацювали книгу спогадів колишнього в’язня Миколи Куделі “Під мурами Луцької тюрми”, звіт про археологічне дослідження під керівництвом Святослава Терського, яке провели ще 1991 року. Також організували приїзд свідка тих трагічних подій Григорія Покотила, який дав свідчення у прокуратурі Луцька, вивчили архівні документи.

Нині відомо про чотири масові могили на території Луцької тюрми та численні поодинокі поховання. Очікується, що буде віднайдено близько тисячі останків жертв, хоча за деякими джерелами, на території тюрми їх близько чотирьох тисяч.

zaxid.net