Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Про справу не говори з тим, з ким можна, а з ким треба

Богдан Хмельницький

?

2005 р. Мистецтво львівської сецесії

На межі “орнаментального” і “раціонального” періодів сецесії у Львові А. Захаревич побудував дім Страхової компанії Трієста на вул. Коперника, 3 (1908-1910). Скульптурне і живописне оздоблення цієї споруди виявляє сувору гармонію архітектурних мас. Холодний білий колір облицювального каменю первісне підсилював ефект площинності фасаду, і водночас вступав у діалог з лілово-жовто-зе-леним кольором майолікового фризу, зеленню пофарбування балконних ґрат і патини мідних маскаронів. Розташування у ритмічному повторі скульптурних та керамічних вставок є тектонічним, вони домірні видимому модулю архітектури. Плавні заломи кованих ґрат візуально пов’язані з легкою ввігнутістю фасадної стіни. Маскарони, що символізують Гордість, Пересиченість, Здивування та Іронію, а також чотири монументальні фігури на фронтоні (скульптор З.Курчинський, 1909) супроводжують хвилеподібну “течію” фронтону, є її пластичними перебивками і наголосами.

Творчість А. Захаревича є характерним прикладом розв’язання завдань синтезу мистецтв художниками львівської сецесії. Ідея зближення мистецтв домінувала в творчості Захаревича і на “орнаментальному” етапі, проте саме в 1908 – 1914 рр. вона знайшла найповніше практичне застосування. Сучасники виділяли тоді його роботи як взірець “відмітної особливості нової львівської архітектури – співпраці архітектора, живописця і скульптора”. В розумінні задач синтезу Захаревич зближувався з віденською школою – О. Вагнером, Й. Гоффманном, Й. Плечніком. Архітектор здійснював єдину “режисуру” синтезу, композиційне підготовлював архітектуру до включення до неї творів монументально-декоративного мистецтва і скеровував у належному напрямку задуми художників.

Джерело: Бірюльов Ю. Мистецтво львівської сецесії. – Льв.: Центр Європи, 2005 р., с. 92 – 93.