Палац (№ 18)

Розмір зображення: 800:600 піксел

Палац 19 ст. [Пам’ятники архітектури УРСР, що перебувають під державною охороною: список. – К.: Держбудвидав, 1956 р., с. 51].

Палац 19 ст. [Постанова Ради міністрів УРСР “Про доповнення списку пам’яток містобудування і архітектури УРСР, що перебувають під охороною держави” № 442 від 6.09.1979 р.].

Палац 1830 р. (№ 18) [Державний реєстр національного культурного надбання: пам’ятки містобудування і архітектури України (проект). – Пам’ятки України, 1999 р., № 2-3].

ДВОРЕЦ, 1830 г. (ул. Театральная, 18). Построен по проекту архит. В. Равского-старшего. В 1901 г. приспособлен под музей.

Здание кирпичное, оштукатуренное, квадратное в плане, с внутренним двориком, трехэтажное. Фасад расчленен пилястрами с облицованными камнем цоколями. Центр подчеркнут слабо выступающим ризалитом с четырьмя дорическими колоннами, завершенным треугольным фронтоном. Представляют интерес скульптурные консоли балкона второго этажа. Во дворце размещается Львовский государственный природоведческий музей АН УССР.

Памятник является образцом классицизма первой половины XIX в. [Памятники градостроительства и архитектуры УССР. – К.: Будівельник, 1985 г., т. 3, с. 15 – 16].

Буднок споруджено бл. 1830 р. за проектом Вінсента Равського-старшого в стилі ампір. В сер. 19 ст. у Відні виготовили механічний ліфт і встановили в цьому будинку. Ліфт є найдавнішим у Європі.

Тут знаходився музей графа Володимира Дідушицького (1825 – 1899) – відомого зоолога, етнографа й археолога (заснований в 1854 р., за іншими даними – в 1870 р.). В цьому музею зберігалась етнографічна колекція Володимира Шухевича.

Природничий музей налічує біля 500 тис.експонатів (1999 р.).

Західний бік вулиці до Другої світової війни від тилу Національного музею до театру імені Марії Заньковецької на місці теперішнього вернісажу був забудований філією управління фінансів, яка складалася з двох будинків у стилі класицизму та яку знищили під час війни. Східна сторона вулиці Театральної від площі Стефана Яворського до Вірменської на початку ХХІ століття майже повністю стояла зруйнованою включно з будинками № 16, де до Другої світової містилася букіністична книгарня Ґрунда, й № 18, де від другої половини ХІХ століття містився один із найкращих природничих музеїв Європи. Реставрація цієї сторони вулиці триває близько 20 років і наближається до завершення, принаймні в наріжному житловому будинку з вулицею Вірменською відкрили аптеку.

Ілько Лемко

Джерело: “”, 2 лютого 2007 року, № 17 (87)

До будівництва палацу на цьому місці було три домоволодіння, історія яких прослідковується ще з першої половини XVI ст. Найвідомішим із них є будинок із броварем, у котрому 1527 року виникла грандіозна пожежа, що знищила увесь дерев’яний готичний Львів.

Палац побудував архітектор П’єр Дені Ґібо (ймовірно) для Юзефа Щепанського. Перебудований у 1830-х роках архітектором Вінцентом Равським старшим у формах зрілого класицизму. 1868 року палац придбав граф Володимир Дідушицький. Після реконструкці у сюди перенесено так звану Поторицьку бібліотеку, а 1880 року влаштовано відкритий для усіх відвідувачів музей.

Сьогодні, 18 грудня, відновлює роботу Природознавчий музей після 20-річної перерви (18.12.2013)